Дата останнього перегляду: 20 Вер 2020
Дата останнього оновлення: 21 Черв 2018

Вступ

Cтан
Опис

Вірусний менінгіт є найпоширенішою причиною асептичного менінгіту. Збудниками хвороби є ентеровіруси людини (найбільш часто), ВПГ, збудник паротиту, арбовіруси, як-от збудник лихоманки Західного Нілу, ВІЛ та (рідко) вірус грипу. Проте, як правило, захворювання проходить самостійно без серйозних наслідків.

Бактеріальний менінгіт є рідкісним, проте серйозним захворюванням. Головними етіологічними патогенами як у дітей, так і в дорослих є Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae типу b (Hib) та Neisseria meningitidis. Важливими є швидке оцінювання та негайна антибактеріальна терапія.

Менінгококова інфекція може швидко прогресувати до септичного шоку з гіпотензією, ацидозом та синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Важливими є швидке оцінювання та лікування, оскільки частота летальних випадків висока.

Прогресувальний, загрозливий для життя, хронічний або підгострий менінгіти здебільшого викликані грибами роду Cryptococcus.[1] Він часто супроводжується системним ураженням у пацієнтів з імуносупресією. Новонароджені та діти до 1 року також у групі підвищеного ризику. Інші збудники охоплюють гриби роду Coccidioides та Candida, або Histoplasma capsulatum.[2][3][4][5]

Діти з висипом, який виник швидко і супроводжується гарячкою або системними ознаками, вимагають невідкладного оцінювання та лікування. Одним з диференційних діагнозів, які найбільше загрожують життю, є менінгококова септицемія. Інші інфекційні захворювання, у клінічній картині яких присутній висип та які можуть ускладнитися менінгітом у дітей, охоплюють, наприклад, вітряну віспу.

Туберкульозний менінгіт є наслідком гематогенного поширення Mycobacterium tuberculosis з розвитком субменінгеальних або інтраменінгеальних вогнищ, так званих вогнищ Річа. Після розриву вогнищ Річа в субарахноїдальний простір розвивається менінгіт. Це може призводити до реактивації (більш поширена серед дорослих) або первинної інфекції (більш поширена серед дітей). Діагноз ґрунтується на результатах дослідження спинномозкової рідини, тому швидка діагностика має важливе значення для покращення прогнозу.

Сказ викликається негативно спрямованим РНК-вірусом роду Lyssavirus. Вірус потрапляє до нервової системи через немієлінові сенсорні та моторні нервові закінчення. Клінічно розрізняють дві форми сказу: енцефалітна (вкрай тяжка) і паралітична. Продромальний період обох форм представлений гарячкою, ознобом, нездужанням, болем у горлі, блюванням, головним болем та парестезіями.

В усьому світі це поширена інфекція, що передається статевим шляхом, спричинена бактерією типу спірохети Treponema pallidum. Нейросифіліс може виникнути під час будь-якої стадії сифілітичної інфекції та розвиватися у 10% пацієнтів з нелікованим сифілісом.[6] Нейросифіліс характеризується хронічним безсимптомним запаленням оболонок головного мозку та спричинений інвазією трепонем у ЦНС. Синдроми, що виникають під час раннього нейросифілісу зазвичай є результатом менінговаскулярного ураження; пізній нейросифіліс може виникнути через менінговаскулярне ураження або безпосередню інфекцію паренхіми головного та спинного мозку. Такі симптоми, як-от головний біль, менінгізм, втрата слуху, судоми або нейропатія, вказують на неврологічне ураження.

Розробники

BMJ Publishing Group

Розкриття інформації

This overview has been compiled using the information in existing sub-topics.

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності