Хронічна венозна недостатність

Клінічна картина охоплює наростаючий біль у нижніх кінцівках, втому, свербіння та/або важкість в разі тривалого перебування у положенні стоячи, пов’язані з розширеними звивистими венами.

Більш тяжкі випадки передбачають прогресування змін на шкірі, венозний застійний дерматит, ліподерматосклероз та виражені виразки.

Найкраще підтверджувати, встановлювати локалізацію і ступінь тяжкості венозної недостатності за допомогою дуплексного ультразвукового дослідження.

Консервативне лікування вимагає градуйованої компресії.

Відкриті хірургічні втручання та ендовенозне лікування можна проводити тільки ретельно відібраним пацієнтам.

Серед можливих ускладнень захворювання – венозні виразки та кровотечі.

Хронічна венозна недостатність (ХВН) належить до функціональних змін, які можуть виникнути в нижніх кінцівках унаслідок постійно підвищеного венозного тиску. Найчастіше вона є результатом венозного рефлюксу, зумовленого недостатністю функції клапанів, що виникає як довготерміновий наслідок тромбозу глибоких вен та реканалізації; але також може виникати внаслідок первинної клапанної неспроможності без попереднього епізоду (епізодів) ТГВ. Термін «ХВН» зазвичай залишають для пізніх стадій захворювання, за яких спостерігаються набряк, зміни шкіри та виражені виразки.