Вузлова еритема

Ураження у вигляді болісних невиразкових еритематозних вузлів, які розташовані найчастіше на гомілках та іноді асоціюються з артралгією та лихоманкою.

Ураження виникають у відповідь на різноманітні стани, серед яких інфекції, хронічні запальні захворювання, аутоімунні захворювання, злоякісні новоутворення та вагітність. Вони також пов'язані з прийманням деяких препаратів всередину.

Гістологічне дослідження виявляє септальний панікуліт без васкуліту. Діагностичною ознакою є радіальна гранульома Мішера, однак її підтвердження не є обов'язковим.

Лікування складається з підтримувальної терапії, що включає в себе постільний режим та підняття ніг, а також застосування нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), йодиду калію, кортикостероїдів всередину ураження або перорально. Вузли також можуть зникати самостійно. Загоювання відбувається без атрофії або рубцювання.

Вузлувата еритема – це поширена шкірна реакція гіперчутливості, що проявляється у вигляді еритематозних болісних вузлів, найчастіше на гомілках, а у деяких випадках – на стегнах, верхніх кінцівках, литках, сідницях та обличчі. Можуть також спостерігатися лихоманка та артралгія. Ураження мають вигляд поодиноких або скупчених болісних бляшок, які надалі розвиваються і через декілька днів перетворюються на болісні вузли. Часом ці вузли асоціюються з крововиливами, через що з’являється пурпура. Ці екхімозні ділянки поступово перетворюються на бляшки з різним ступенем пігментації, після чого зникають. Оскільки через декілька тижнів після початкових проявів захворювання можуть з’являться нові вузли, на шкірі можуть одночасно спостерігатися ураження на різних стадіях. Мікроскопічне дослідження цих уражень виявляє септальний панікуліт без васкуліту.[1]Bondi EE, Margolis DJ, Lazarus ZS. Panniculitis. In: Freedberg I, Eisen A, Wolff K, et al, eds. Fitzpatrick's dermatology in general medicine. 5th ed. New York, NY: McGraw-Hill; 1999: 1284-6.