З багатьох причин необхідно призначати біохімічний аналіз сироватки крові, більш відомий як печінкові проби (неправильна назва функціональні печінкові проби). Багато лабораторій пропонують цілу панель біохімічних досліджень, до якої зазвичай входять наступні аналізи:
Також до цієї панелі можуть входити наступні аналізи:
Аспартатамінотрансфераза (АСТ)
Гама-глутамілтрансфераза (ГГТ)
Лактатдегідрогеназа (ЛДГ)
Деякі тести із даної панелі не є специфічними для оцінки захворювання печінки. Однак дуже важливим фактором є розпізнавання зразків. Ізольоване підвищення результатів печінкових проб не є характерним для захворювань печінки, тому в таких випадках необхідно розглядати інші причини виникнення захворювання. Оцінка стану пацієнтів, які мають ненормативні результати печінкових проб, має виконуватися з урахуванням історії хвороб пацієнта, ступеня ризику виникнення захворювання печінки, тривалості та ступеня важкості клінічної картини, наявністю супутніх захворювань та причини аномальності результатів печінкових проб.
Зазвичай аномальні значення печінкових проб розподіляють на:
гепатоцелюлярні (в основному, підвищення активності АЛТ та АСТ)
холестатичні (в основному, підвищення активності лужної фосфатази)[1]European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical Practice Guidelines: management of cholestatic liver diseases. J Hepatol. 2009;51:237-267.
http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19501929?tool=bestpractice.com
змішані/ інфільтративні
Білірубін може мати високі показники при будь-якому типовому захворюванні печінки, тому його значення не використовують для класифікації певного захворювання.[2]Murali AR, Carey WD. Liver test interpretation - approach to the patient with liver disease: a guide to commonly used liver tests. April 2014. http:/www.clevelandclinicmeded.com (last accessed 4 July 2017).
http://www.clevelandclinicmeded.com/medicalpubs/diseasemanagement/hepatology/guide-to-common-liver-tests/
Ізольоване підвищення значення гама-глутамілтрансферази є нормою і не вказує на наявність захворювання, тому багато медичних установ вирішили прибрати це дослідження із даної панелі.[3]Carey WD. How should a patient with an isolated GGT elevation be evaluated? Cleve Clin J Med. 2000;67:315-316.
http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10832186?tool=bestpractice.com
У разі, якщо результати печінкових проб не являються нормативними, необхідно провести категоризацію досліджених зразків для визначення етіології захворювання печінки. Результати печінкових проб можуть бути підвищеними на 1-4 % у асимптоматичних пацієнтів, однак подальші дослідження можуть виявити, що 6% пацієнтів не мають захворювання печінки, тобто результати гістології можуть бути в нормі.[4]Poynard T, Imbert-Bismut F. Laboratory testing for liver disease. In: Boyer TD, Wright TL, Manns MP, et al, eds. Zakim and Boyer's hepatology: a textbook of liver disease, 5th ed. Philadelphia, PA: Saunders Elsevier; 2006:235-250.[5]Skelly MM, James PD, Ryder SD. Findings on liver biopsy to investigate abnormal liver function tests in the absence of diagnostic serology. J Hepatol. 2001;35:195-199.
http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11580141?tool=bestpractice.com
Також, слід зазначити, що у пацієнтів з наявним захворюванням печінки показники досліджень можуть бути у нормі (16% пацієнтів з діагнозом гепатит С та 13% пацієнтів з наявними гістологічними патологіями у зв'язку з неалкогольною жировою хворобою печінки постійно мають показники печінкових проб у нормі).[6]Giannini EG, Testa R, Savarino V. Liver enzyme alteration: a guide for clinicians. CMAJ. 2005;172:367-379.
http://www.cmaj.ca/cgi/content/full/172/3/367
http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15684121?tool=bestpractice.com
Результати печінкових проб можуть також бути в нормі у людей з гепатитом B, які знаходяться в імунотолерантній фазі і не є носієм активного антигену HBsAg.[7]Brook G, Soriano V, Bergin C; International Union against Sexually Transmitted Infections. 2010 European Guideline for the management of hepatitis B and C virus infections. Int J STD AIDS. 2010;21:669-678.
http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21139144?tool=bestpractice.com
Провести оцінку функціонального стану печінки (оцінка синтезу білка, обміну речовин, вироблення, зберігання і детоксикацію жовчі) можливо наступним чином: Традиційні печінкові проби: [8]Bennink RJ, Tulchinsky M, de Graaf W, et al. Liver function testing with nuclear medicine techniques is coming of age. Semin Nucl Med. 2012;42:124-137.
http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22293167?tool=bestpractice.com
дослідження альбуміну та показників міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) - це відображає функцію печінки.
Системи оцінки як, наприклад, модель для кінцевої стадії захворювання печінки (індекс MELD) та класифікація за Чайлд-Тюркотт-П'ю, засновані на результатах лабораторних досліджень і клінічних показниках.
Більш точна оцінка може бути отримана за допомогою кількісного аналізу. Однак досить важко застосувати зазначені методики, адже вони не є загальнодоступними. Методики включають в себе:[8]Bennink RJ, Tulchinsky M, de Graaf W, et al. Liver function testing with nuclear medicine techniques is coming of age. Semin Nucl Med. 2012;42:124-137.
http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22293167?tool=bestpractice.com
Неізотопні методики: кліренс кофеїну, синтез альбуміну, кліренс антипірину
Ізотопні методики: гепатосцинтиграфія (з 99mTc-GSA) і дихальний тест (С13-амінопіриновий або С13-метацетиновий).
