Анамнез і фізикальне обстеження

Ключові діагностичні чинники

Нещодавні поїздки (протягом 10 днів з моменту появи симптомів) до закордонної країни або внутрішніх офіційно зареєстрованих територій з підозрою на поширення вірусу ТГРС,[21] близький і тривалий контакт з інфікованою особою[22] або особами, які працюють в науково-дослідних лабораторіях та проводять дослідження ТГРС-коронавірусу (КоВ).[24]

Швидкий початок персистуючої високої температури, що складає 38°С (100,4°F) або вище, є раннім симптомом патології. Афебрильні випадки ТГРС можуть зустрічатися у людей старшого віку.[4][36]

Є поширеним симптомом на ранній респіраторній фазі (2-7 днів від початку симптомів) захворювання. Зазвичай непродуктивний.

Є провідним симптомом в продромальной фазі захворювання. Пацієнт скаржиться на біль в м'язах.

Є провідним симптомом в процесі перебігу захворювання (8-12 днів з моменту появи симптомів). Варіює від легкої до важкої форми.

Інші діагностичні чинники

Зазвичай пов'язаний із лихоманкою.

Симптом наявний в продромальній фазі захворювання.

Зазвичай наявний в продромальній фазі захворювання.

Спостерігається в 20-25% пацієнтів, як правило, наприкінці перебігу захворювання (на другому тижні), а також супроводжується рецидивом лихоманки. Зазвичай має водянистий характер без домішок крові або слизу.[11]

Частота дихальних рухів > 20 вдихів на хвилину спостерігається у пацієнтів з дихальною недостатністю.

Зазвичай спостерігається у пацієнтів з лихоманкою та/або дихальною недостатністю.

Низький рівень насичення киснем спостерігається у пацієнтів з дихальною недостатністю, яка прогресує до стадії респіраторного дистрес-синдрому.

Є неспецифічним симптомом, який проявляється при багатьох вірусних інфекціях. Частота проявів даного симптому сягає 19,5%.[1]

Може спостерігатися на ранніх стадіях захворювання.

Може спостерігатися, але кашель, зазвичай, є непродуктивним.

Якщо даний симптом наявний, то він спостерігається на пізній стадії захворювання.

Якщо даний симптом наявний, то він спостерігається на пізній стадії захворювання.

Спостерігається в основному у дітей та немовлят, в яких відмічається більш легкий перебіг захворювання, асоційований із ринореєю у 50% випадків.[37]

Є неспецифічним симптомом, який проявляється при багатьох вірусних інфекціях. Зареєстрована частота виникнення даного симптому коливається в межах 4,2-43%.[1]

Є поширеним симптомом багатьох вірусних інфекцій. Частота проявів даного симптому сягає 10,4%.[1]

Частота проявів даного симптому сягає 3,5%.[1]

Важкий гострий неврологічний синдром був відмічений серед пацієнтів, у яких розвинувся епілептичний статус. РНК ТГРС-коронавірусу (КоВ) була виявлена в спинно-мозковій рідині.[38]

Може спостерігатися у пацієнтів літнього віку, в яких часто виникають атипові симптоми захворювання.[39]

Спостерігаються в менш ніж одній третині випадків. Клінічно є менш важким симптомом, ніж може очікуватись з огляду на наявні рентгенологічні ознаки.[3]

Під час аускультації грудної клітки можуть бути виявлені хрипи при вдиху.

Під час аускультації грудної клітки може бути виявлено бронхіальне дихання.

Чинники ризику

Факт нещодавньої поїздки впродовж останніх 10 днів до моменту появи симптомів до закордонних районів або до місць у своїй країні із задокументованою або підозрюваною історією недавньої передачі ТГРС підвищує підозру інфекції.[21]

Ризик передачі підвищується за рахунок тісного тривалого контакту з інфікованою людиною.[22] Передача в лікарнях була основним фактором в посиленні спалахів, і значна частина людей, які постраждали, були саме медичними працівниками. Медичні працівники, особливо ті, які контактують з респіраторним секретом хворого на ТГРС (наприклад, під час інтубації, відсмоктування, маніпуляцій з кисневими масками або в разі застосування неінвазивної вентиляції), піддаються підвищеному ризику зараження. Крім того, члени сім'ї в безпосередній близькості до хворого на ТГРС, наприклад, ті, хто бере участь в прямому догляді за пацієнтом, мають більш високий ризик зараження ТГРС.[23]

Випадки ТГРС-інфекції були зареєстровані в дослідницьких лабораторіях, що працюють над вивченням ТГРС-коронавірусу.[24] Надання клінічних настанов щодо стандартів біологічної безпеки і підтримання постійної уваги можуть звести до мінімуму ризик такої передачі.

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності