Анамнез і фізикальне обстеження

Ключові діагностичні чинники

ПОШИРЕНІПЕРЕГЛЯНУТИ ВСЕ

дефіцит імуноглобуліну А

В багатьох дослідженнях виявляється асоціація між дефіцитом IgA та целіакією. Хоча патогенез не зрозумілий, вважається, що недостатнє вироблення IgA та дисфункція Пеєрових бляшок дозволяють підвищитися кількості глютенових пептидів в підслизовій оболонці.[18]

діарея

Пацієнтів з тривалими або рефрактерними шлунково-кишковими симптомами потрібно обстежити на целіакію.[34] У пацієнтів може бути хронічна або інтермітуюча діарея.

здуття

Пацієнтів з тривалими або рефрактерними шлунково-кишковими симптомами потрібно обстежити на целіакію.[34]

біль/дискомфорт в животі

Пацієнтів з тривалими або рефрактерними шлунково-кишковими симптомами потрібно обстежити на целіакію.[34] У пацієнтів можуть бути присутніми рецидивуючий біль в животі або здуття.[41]

анемія

У дорослих клінічна картина найчастіше представлена залізодефіцитною анемією. Недостатність фолатів (та рідко вітаміну В12) може призводити до макроцитарної анемії.[42]

НЕПОШИРЕНІПЕРЕГЛЯНУТИ ВСЕ

герпетиформний дерматит

Характеризується інтенсивними папуловезикульозними ураженнями із сильним свербежем, які виникають симетрично на поверхні над розгиначами рук та ніг, а також на сідницях, тулубі, шиї та скальпі.[42] Герпетиформний дерматит підтверджений біопсією майже завжди виникає в поєднанні з целіакією.

Інші діагностичні чинники

ПОШИРЕНІПЕРЕГЛЯНУТИ ВСЕ

сімейний анамнез

Сімейний анамнез целіакії чи інших аутоімунних захворювань.

остеопенія/остеопороз

Анамнез болю в кістках або попередніх переломів внаслідок дефіциту вітаміну D та гіпокальціємії.

загальна слабкість

Асоціюється із залізодефіцитною анемією.[42]

втрата маси тіла

Ймовірно, є мультифакторіальним, первинно спричинене мальабсорбцією, а також змінами моторики, метаболізму та апетиту.[42]

недостатність харчування

У дітей затримка росту та статевого дозрівання є показаннями для обстеження на целіакію.[48]

НЕПОШИРЕНІПЕРЕГЛЯНУТИ ВСЕ

цукровий діабет 1 типу

Клініцистам, які ведуть пацієнтів із цукровим діабетом І типу потрібно знати про його зв'язок із целіакією та розглянути обстеження в разі наявності будь-яких травних симптомів чи лабораторних змін, котрі можуть свідчити про целіакію.[43] Деякі клініцисти пропонують обстежувати безсимптомних осіб із цукровим діабетом 1-го типу на целіакію кожні 5 років, проте клінічні переваги такого підходу недостатньо встановлені.[44]

аутоімунний тиреотоксикоз

Практикуючим лікарям, які ведуть пацієнтів із аутоімунним тиреоїдитом потрібно знати про його зв'язок із целіакією та розглянути обстеження в разі виникнення симптомів.[24][43] Неясна дедалі більша потреба в левотироксині чи рефрактерний гіпотиреоз також роблять доцільними обстеження на целіакію.[45][46] Відповідно, пацієнтам із целіакією потрібен скринінг на захворювання щитоподібної залози.[47]

афтозний стоматит

Спричинений недостатностями різних харчових компонентів, хоча конкретний дефіцит не завжди очевидний.[49] Може рецидивувати.

Гіпоплазія зубної емалі.

Точна етіологія невідома, але вважається, що вона викликана порушенням мінералізації внаслідок зменшення харчових надходжень.

підвищена схильність до появи екхімозів

Дефіцит вітаміну К може призвести до коагулопатії.

периферична нейропатія

В етіології неврологічної дисфункції може бути або недостатність вітамінів (B12, E або D; фолату або піридоксину) або аутоімунна активність проти неврологічних антигенів.[49]

атаксія

Мозочкова атаксія є одним з найбільш поширених неврологічних симптомів.[49]

Чинники ризику

СИЛЬНІПЕРЕГЛЯНУТИ ВСЕ

сімейний анамнез целіакії

Чисельні дослідження показують, що ризик підвищений серед членів родини, ймовірно, вторинно до генетичних факторів.[17]

дефіцит імуноглобуліну А

У багатьох дослідженнях виявляється асоціація між дефіцитом імуноглобуліну А (IgA) та целіакією. Хоча патогенез не зрозумілий, вважають, що недостатнє вироблення IgA та дисфункція Пеєрових бляшок дасть змогу підвищитися кількість глютенових пептидів у підслизовій оболонці.[18]

цукровий діабет 1 типу

Зв’язок між цукровим діабетом 1-го типу та целіакією добре відомий. Імовірно, він ґрунтується на генетичних факторах, що потенціюють аутоімунні реакції, зокрема наявність антигена лейкоцитів людини (HLA) -DQ2 і HLA-DQ8 та одномолекулярних поліморфізмів, спільних для обох захворювань.[19][20] Існує також гіпотеза, що просочування в кишківнику із дефектами щільних з’єднань призводить до підвищення пасажу пептидів із просвіту кишківника в підслизову оболонку, що призводить до імунної активації та вираженої базальної експресії запальних маркерів.[21][22]

аутоімунний тиреотоксикоз

В багатьох дослідженнях прослідковується зв'язок між захворюванням щитовидної залози та целіакією. Патогенез такий самий, як при цукровому діабеті 1 типу.[23] Целіакія може бути більш поширеною серед осіб із гіпертиреозом, ніж в осіб із гіпотиреозом.[24]

СЛАБКІПЕРЕГЛЯНУТИ ВСЕ

синдром Дауна

В багатьох дослідженнях спостерігається зв'язок між синдромом Дауна та целіакією, хоча одне дослідження спростовує це. Механізм неясний, тому що целіакія не виявляє спорідненості з генами, які знайдені в 21 хромосомі.[25][26]

Синдром Шегрена

Деякі дослідження виявляють підвищення поширеності захворювання серед пацієнтів з синдромом Шегрена.[27]

ентерит

Декілька досліджень виявили підвищену поширеність целіакії серед пацієнтів із хворобою Крона та, в меншій мірі, з виразковим колітом.[28]

первинний біліарний цироз

Дослідження виявили підвищену поширеність аутоантитіл до кишечника у пацієнтів з первинним біліарним цирозом та іншими захворюваннями печінки, але в цій популяції вищими є хибнопозитивні результати.[29]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності