Хронічна застійна серцева недостатність

Моніторинг

Пацієнти отримують користь від частого формального огляду в спеціалізованих центрах або моніторингу в програмі ведення хворого.[2] Оцінювання слід проводити під час кожного візиту на предмет здатності пацієнта виконувати рутинні та бажані дії в повсякденному житті. Також варто оцінювати рідинний статус і масу тіла пацієнта. Під час кожного візиту слід зібрати ретельний анамнез щодо поточного прийому алкоголю, куріння, вживання наркотичних речовин, альтернативного лікування та прийому хіміотерапевтичних препаратів, а також даних щодо харчування та вживання солі. Повторні вимірювання фракції викиду та оцінювання тяжкості структурного ремоделювання може надати корисну інформацію в пацієнтів із серцевою недостатністю, які мають зміни в клінічному статусі, або які пережили чи одужують від клінічної події, чи отримували лікування, яке могло мати значний ефект на роботу серця. Цінність серійних визначень рівня В-типу натрійуретичного пептиду для корекції схеми лікування в пацієнтів поки не до кінця встановлена. Дані свідчать, що лікування, кероване рівнем натрійуретичного пептиду, знижує показники госпіталізації через серцеву недостатність, а в пацієнтів молодше 75 років воно також покращує рівень виживання.[238] Проте в одному рандомізованому дослідженні було виявлено, що у пацієнтів високого ризику із серцевою недостатністю лікування на основі натрійуретичної терапії не була більш ефективною для покращення результатів, аніж саме оптимальне медикаментозне лікування.[239] Використання телемоніторингу для спостереження за пацієнтом на відстані є новою стратегією, але вона вимагає подальшої оцінки.[240][241][242] [ ] [ ]

Бездротовий моніторинг легеневої гемодинаміки в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю призвів до значного зниження рівня госпіталізації внаслідок серцевої недостатності.[243]

Структурована телефонна підтримка та неінвазивний домашній телемоніторинг може знизити ризик смертності та госпіталізацій, пов'язаних із серцевою недостатністю.[244]

Інвазивний гемодинамічний моніторинг, однак, не використовується в клінічній практиці, але може бути використаний в індивідуальному порядку, особливо в тих пацієнтів, які мають рекурентну серцеву недостатність.

В одному дослідженні пацієнтів із ІІІ класом серцевої недостатності за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця, бездротовий імплантований гемодинамічний контроль порівняно з групою контролю призводив до значного зниження госпіталізацій, пов’язаних із серцевою недостатністю.[243]

Тренування фізичними вправами та реабілітація

У пацієнтів із серцевою недостатністю, серцева реабілітація та фізичні тренування покращують толерантність до фізичних навантажень та якість життя із зниженням захворюваності та смертності.[245] Пацієнти із стабільною серцевою недостатністю підштовхуються таким чином до регулярних аеробних вправ, та рекомендовано їх залучення до мультидисциплінарних програм лікування.[1] Одна консенсусна стаття надає деталізований опис фізичних вправ при серцевій недостатності.[246]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності