Клінічний випадок

Клінічний випадок #1

Жінка 67 років звернулася до свого сімейного лікаря зі скаргами на посилення задишки, особливо під час спроб заснути. В анамнезі артеріальна гіпертензія і гіперліпідемія, зараз вона приймає бета-блокатори і статини. Вона не курить і вживає алкоголь у помірній кількості. Під час огляду рівень артеріального тиску становить 148/83 мм. рт. ст., а ЧСС – 126 уд./хв. Вислуховується IV тон серця і визначається підвищення центрального венозного тиску (ЦВТ) на 3 см вище норми.

Клінічний випадок #2

Чоловік 60 років надійшов до відділення невідкладної медичної допомоги. Він скаржиться на прогресуючу задишку. В анамнезі неконтрольована артеріальна гіпертензія, не-інсулін-залежний цукровий діабет і тютюнопаління тривалістю понад 40 років. 2 місяці тому йому провели успішну первинну ангіопластику через обширний передній інфаркт міокарду. Наразі рівень артеріального тиску становить 75/40 мм рт. ст., частота серцевих скорочень – 110 уд./хв., а частота дихання – 30. Спостерігаються збільшені шийні вени і звучний ІІІ тон серця. На ЕКГ – синусова тахікардія, а трансторакальна ехокардіографія, проведена у відділенні невідкладної медичної допомоги, виявляє зниження систолічної функції серця із фракцією викиду 20%.

Інші прояви

У багатьох пацієнтів перебіг захворювання безсимптомний протягом тривалого періоду, оскільки легке порушення функції серця врівноважується за рахунок компенсаторних механізмів. Часто клінічні прояви з’являються тільки тоді, коли є попередні фактори, які збільшують навантаження на серце і схиляють рівновагу в бік декомпенсації. Отже, перші ознаки і симптоми можуть бути проявом причинних станів, як-от тріпотіння або фібриляція передсердь, анемія, лихоманка, інфекція, гіпертиреоз або навіть вагітність. Масивна тромбоемболія легеневої артерії також може бути причиною перших симптомів, або призвести до загострення вже наявної хронічної ЗСН, викликаючи гіпоксію, зниження забезпечення міокарду киснем і підвищення постнавантаження на правий шлуночок. Гострий приступ ішемії (гострий коронарний синдром або інфаркт міокарду) або початок прийому негативних інотропних препаратів з інших причин (наприклад, високих доз бета-блокаторів, деяких блокаторів кальцієвих каналів за артеріальної гіпертензії) можуть чинити гостру депресивну дію на скоротливість міокарду і передувати симптомам у компенсованих пацієнтів за інших умов.

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності