Eпідеміологія

У всьому світі на кінець 2017 року налічувалося 36,9 млн осіб, інфікованих ВІЛ, приблизно 70% з яких мешкають в країнах Африки на південь від Сахари.[7] Карибський регіон є найбільш ураженим регіоном світу після території південної Африки. У 2017 році по всьому світу було зареєстровано 1,8 млн нових випадків інфікування.[7]

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я Європейського регіону (що складається з 53 країн), у 2016 році було зареєстровано 160 453 нових випадків інфікування (18,2 нових випадків зараження на 100 тис. населення). Передача вірусу серед гетеросексуалів була найпоширенішим шляхом інфікування, який становив 46,8% серед нововиявлених випадків. У цілому 23,9% нових випадків інфікування були зареєстровані серед чоловіків, що мають статеві контакти з чоловіками (ЧСЧ), і 12,5% через ін’єкційний прийом наркотиків.[8] У Великобританії частота нових діагнозів знизилась на 17% 2017 року до 4363 (за 2330 таких у геїв та бісексуальних чоловіків), найнижчий рівень з 2000 року.[9] Кількість ЧСЧ в деяких країнах знижується.[10]

У США, за попередніми оцінками, налічувалося 39782 випадків ВІЛ-інфекції 2016 року. Більшість діагнозів були зареєстровані серед чоловіків, що мали статевий контакт із чоловіками (ЧСЧ) У 2016 році на ЧСЧ припадало 67% всіх діагнозів у США, в той час як гетеросексуальні контакти провокували ВІЛ у 24% випадків, а на ін’єкційне введення наркотиків  припадало лише 6% випадків.[11]У період з 2010 до 2016 років  показники поширеності інфекції залишалися стабільними у ЧСЧ, знизилися приблизно на 17% у гетеросексуальних чоловіків і жінок і знизилися близько на 30% в осіб, які вживають ін’єкційні наркотики. Проте рівень поширеності  інфекції серед деяких демографічних груп, зокрема латиноамериканських та афроамериканських ЧСЧ віком від 25 до 34 років, збільшився.[12]

Дані дослідження підкреслюють непропорційний розподіл епідемії СНІДу серед жінок, особливо в країнах Африки на південь від Сахари, де на жінок припадає 56% нових випадків інфікування серед дорослих.[13] У США в 2016 році на частку жінок припадало 19% встановлених діагнозів ВІЛ, з яких у 87% випадків інфікування відбулось під час гетеросексуальних контактів.[14]

Кількість нових інфекцій у США була найвищою у віковій групі від 25 до 29 років 2015 року; проте захворюваність також зростає у пацієнтів старшого віку (≥50 років), в європейському дослідженні спостерігається значне збільшення кількості цих пацієнтів з 2014 до 2015 року.[15] 

В усьому світі смертність, пов’язана з ВІЛ, зменшилася з 1,9 млн 2005 року до 940 000 у 2017 році.[7]

У цілому, на глобальному рівні, рівень захворюваності на ВІЛ досяг свого піку в кінці 1990-х років, після чого стабілізувався, незважаючи на зростання захворюваності в низці країн. Зміни показника захворюваності поряд з ростом смертності від СНІДу призвели до того, що глобальний рівень поширеності ВІЛ знизився. Проте кількість людей, які живуть з ВІЛ, продовжує зростати внаслідок збільшення кількості населення і, останнім часом, завдяки позитивному ефекту антиретровірусної терапії, яка дозволяє продовжити життя інфікованих. Дані поширеності ВІЛ у країнах Африки на південь від Сахари, в регіоні з найбільшим ураженням епідемією СНІДу, вказують на те, що рівень захворюваності на ВІЛ досяг свого піку і на даний час не змінюється в більшості країн. Однак, дані щодо епідемій в цьому регіоні є досить різноманітними, і особливо на півдні Африки деякі з них все ще продовжують поширюватися.

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності