Eпідеміологія

З 2003 року штами вірусу ВППГ H5N1 спричинили інфікування домашньої та дикої птиці у понад 50 країнах. З 2003 року у 16 країнах було зареєстровано випадки зараження людини вірусом ВППГ підтипу H5N1. З 2003 по 2018 роки було зареєстровано 860 випадків, 454 з них були летальними (таким чином, смертність становила 53%).[26]

WHO: cumulative number of confirmed human cases of avian influenza A(H5N1) reported to WHO external link opens in a new window

Більшість випадків зараження вірусом ВППГ H5N1 траплялося серед здорових дітей та дорослих молодого віку. Середня вікова категорія пацієнтів - приблизно 20 років з віковим інтервалом для всіх пацієнтів від 1 до 81 року.[27] Кількість інфікованих пацієнтів чоловічої або жіночої статі однакова. Та більший відсоток смертності спостерігається у пацієнток жіночої статті, що може бути пов’язано з різницею епідеміологічних факторів, як-от затримка у наданні медичної допомоги, вік або особливості схеми медичного обстеження лікарем.[18] З 2003 до 2010 року пацієнти віком до 20 років мали значно менший ризик смерті, аніж пацієнти віком понад 20 років, що пропорційно виглядає так: 52% проти 66%).[18] Зазвичай смертність пов'язують із несвоєчасним розпізнанням захворювання та госпіталізацією після появи симптомів.[18] В одному дослідженні повідомлялося, що наявність ринореї означатиме кращий прогноз перебігу захворювання ВППГ підтипу H5N1 у дітей.[24]

У січні 2014 року у Канаді зафіксовано смертельний випадок інфікування людини, яка подорожувала із Китаю до Канади.[28] Хоча немає доказів інфікування вірусом на території Північної Америки, однак цей випадок говорить про необхідність лікарям-практикам бути пильними до будь-якої інфекції грипу у пацієнтів у критичному стані, зокрема вірусу ВППГ підтипу H5N1 та інших нових видів вірусу грипу А. Згідно із заявою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) 2014 року, щонайменше у 6 країнах циркулює вірус грипу ВППГ H5N1 серед популяцій домашньої птиці, що набуває характеру епідемії: Бангладеш, Народна Республіка Китай, Єгипет, Індія, Індонезія та В’єтнам, з одиничними спалахами захворювання серед птахів у інших країнах.[29] На сьогодні штами азіатської лінії вірусу ВППГ H5N1 у Північній та Південній Америках серед домашньої птиці не були виявлені, відтак антигенно інші віруси ВППГ підтипу H5N1 у птахів на території США не пов’язані з інфікуванням людей.[30]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності