Наявність в анамнезі захворювання серця, гострої ішемії чи інфаркту міокарда, або встановлена низька фракція викиду вказують на кардіогенний набряк легень, так само як і S3 та розширені вени шиї під час фізикального огляду.
Серцеву недостатність на рентгенограмі можна запідозрити у разі збільшеної серцевої тіні, ширини судинного пучка >70 мм, центральних інфільтратів та ліній Керлі типу В.
Рівні мозкового натрійуретичного пептиду >500 нг/л (>500 пг/мл) також свідчать про кардіогенний набряк.
Ехокардіографія та визначення тиску заклинювання в легеневій артерії (PAOP) можуть бути необхідними у разі, якщо анамнез, фізикальні та лабораторні обстеження не виключають кардіогенний набряк легень.
Наявність в анамнезі гарячки й кашлю з або без продукції мокротиння.
У пацієнта може бути наявним плевритичний біль у грудній клітці.
Тяжка пневмонія з двобічними інфільтратами на рентгенограмі відповідає радіологічним критеріям ГРДС.
Якщо пацієнти не мають тяжкої гіпоксемії при пневмонії (PaO₂/FiO₂ ≤300 чи SpO₂/FiO₂ ≤315), то вони не мають ГРДС.
Початок зазвичай підгострий, протягом днів або тижнів.
Пацієнти попередньо здорові, без жодних пов’язаних системних захворювань.
Окремі автори назвали це захворювання ідіопатичним ГРДС.[38]
Відповідає усім клінічним критеріям ГРДС.
Найкраще диференційну діагностику проводити за допомогою анамнезу.
Пов'язана з кровоточивістю із малих судин дихальних шляхів (капілярів) та спостерігається при багатьох станах – від аутоімунних до захворювань мітрального клапана.
Майже завжди є виліковною формою дихальної недостатності, якщо тільки з’ясована первинна причина.
Синдром гіпоксії з інфільтратами на рентгенографії.
Характерною ознакою є виявлення під час серійного бронхоальвеолярного лаважу послідовно більшої кількості геморагічної рідини.
Серологічні дослідження для виявлення аутоімунних захворювань можуть допомогти в диференційній діагностиці ГРДС.[38]
Проявляється як пневмонія від легкого до тяжкого ступеня у попередньо здорових людей.
Пацієнти мають гарну відповідь на внутрішньовенні кортикостероїди.[44]
Відмінною ознакою захворювання є збільшення кількості еозмнофілів (до 50%) при бронхоальвеолярному лаважі.
Пневмоніт після вдихання органічного антигену.
Пацієнти звертаються з інфільтратами та синдромом, що нагадує пневмонію, що клінічно неможливо відрізнити від тяжкого ГРДС.
Диференційну діагностику з ГРДС проводять за клінічним анамнезом вдихання алергену, зазвичай пташиного походження.
Кортикостероїди можуть бути корисними.[38]
Досліджень для диференційної діагностики немає.
Гострий набряк легень після зняття обструкції верхніх відділів дихальних шляхів, здебільшого спричиняється ларингоспазмом.
Спричиняє гостру дихальну недостатність, що часто потребує штучної вентиляції легень з різними рівнями позитивного тиску наприкінці видиху (PEEP).
Ключовими моментами в диференційній діагностиці є наявність в анамнезі обструкції верхніх відділів дихальних шляхів, розвиток симптомів після хірургічного втручання та швидке зникнення симптомів.[45]
Досліджень для диференційної діагностики немає.
Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності