Прогноз

Смертність

Основною причиною смерті є дихальна недостатність унаслідок гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС).[701] Загальна сукупна смертність від гострого респіраторного дистрес-синдрому у пацієнтів із COVID-19 становить 39%; утім, цей показник значно варіює у різних країнах (наприклад, у Китаї він становить 69%, в Ірані – 28%, у Франції – 19%, у Німеччині – 13%).[702]  

Люди віком <65 років мають дуже низький ризик смерті навіть у епіцентрах пандемії, а смерті у цій віковій групі без супутніх захворювань трапляються рідко.[703]

Смертність від інфекції (infection fatality rate [IFR])

  • Визначають як частку смертей поміж усіма інфікованими людьми, зокрема підтверджені випадки, недіагностовані випадки (наприклад, безсимптомні або легкі форми) та незареєстровані випадки. IFR дає більш точну картину летальності захворювання порівняно з case fatality rate (CFR).

  • Близько 10% світового населення могли інфікуватися станом на жовтень 2020, а загальний показник IFR за оцінками становить від 0,15 до 0,2% (0,03 до 0,04% віком <70 років).[704]

  • На сьогодні найкращі оцінки Центрів з контролю та профілактики захворювань США щодо IFR відповідно до віку (станом на 10 вересня 2020 року):[115]

    • 0–19 років – 0,003% 

    • 20–49 років – 0,02% 

    • 50–69 років – 0,5% 

    • ≥70 років – 5,4%. 

  • На основі цих даних загальна смертність у людей <70 років становить близько 0,18%.

  • IFR може коливатися залежно від локації. Згідно з метааналізом повідомлень, точкова оцінка IFR становить 0,68% із високою гетерогенністю в різних популяціях (станом на липень 2020 року). Смертність коливалася залежно від регіону від 0,17 до 1,7%.[705]

  • Серед людей на борту круїзного лайнера Diamond Princess, в унікальній ситуації, де можна здійснити точне оцінювання показника IFR серед населення, яке перебуває в карантині, IFR становив 0,85%. Однак усі смерті сталися у пацієнтів віком >70 років, тому рівень летальності серед молодих, здорових людей може бути нижчим.[706]

  • Ці оцінки мають обмеження і, ймовірно, з перебігом пандемії зміняться з появою більшої кількості даних.

Дослідження серопревалентності

  • Оцінки IFR можна зробити на підставі досліджень серопревалентності.

    • Великобританія: серопревалентність склала 7,1% загалом для Великобританії згідно з першим раундом результатів дослідження антитіл UK Biobank COVID-19. Найчастіше перенесену інфекцію виявляли у людей, які проживали в Лондоні (10,4%), найменша кількість – серед людей, які проживали на південному заході Англії та Шотландії (4,4% в обох регіонах).[707] 

    • США: оцінювання серопревалентності доступні для 10 міст у США. У агломерації Нью-Йорка за оцінками кількість інфекцій є не менш ніж у 6 разів вищою, ніж кількість офіційних випадків згідно з останнім раундом збору зразків (7–11 липня 2020 року). CDC: commercial laboratory seroprevalence survey data external link opens in a new window 

    • Китай: в Ухані серопревалентність варіює в межах 3,2–3,8%, вона знижується в інших китайських містах зі збільшенням відстані до епіцентру.[708]

  • Ці дослідження свідчать, що поширеність інфекції є значно вищою, ніж офіційні дані, тому вірус значно менш летальний, ніж спершу вважалося.

Рівень летальності (Case fatality rate (CFR)

  • Визначається як зареєстрована сумарна кількість смертей поділена на загальну кількість виявлених випадків. CFR містить селекційну похибку, оскільки тяжких/госпіталізованих випадків більше тестують. 

  • Теперішня оцінка ВООЗ щодо CFR становить 2,8% (станом на 12 жовтня 2020).[709] Це набагато нижче, ніж показник CFR для SARS, який становить 10%, і для MERS – 37%.[31] 

  • Значення CFR у різних країнах істотно різняться.

    • У Китаї загальний CFR склав 1,4–2,3% (0,9% у пацієнтів без супутніх захворювань).[4][710]

  • CFR зростає з віком.

    • У США більшість смертей реєстрували у пацієнтів віком ≥65 років. CFR був найвищим поміж пацієнтів віком ≥85 років (10–27%), після яких ішли пацієнти віком 65–84 років (від 3–11%), далі 55–64 років (1–3%) та люди віком 20–54 років (<1%).[7] 

    • У Китаї більшість смертей реєстрували у пацієнтів віком ≥60 років.[4] CFR був найвищим серед пацієнтів віком ≥80 років (13,4%), після яких ішли пацієнти віком 60–79 років (6,4%) та віком <60 років (0,32%).[710] 

    • В Італії CFR був найвищим у пацієнтів віком ≥80 років (52,5%), після яких ішли пацієнти віком 70–79 років (35,5%) та віком 60–69 років (8,5%).[711] 

    • Смерть у дітей трапляється рідко.[7][17] В одному дослідженні 70% смертей сталося у людей віком 10–20 років, 20% – у дітей віком 1–9 років та 10% – у дітей до 1 року.[712] 

  • CFR збільшується із наявністю супутніх захворювань.

    • У Китаї більшість смертей була у пацієнтів, які мали супутні захворювання (10,5% – серцево-судинні захворювання, 7,3% – діабет, 6,3% – хронічні респіраторні захворювання, 6% – артеріальну гіпертензію, 5,6% – рак).[4] 

  • CFR збільшується із тяжкістю захворювання.

    • CFR найвищий у пацієнтів із критичним захворюванням і коливається в межах 26–67% у різних дослідженнях.[4][713][714]

Обмеження IFR/СFR

  • Оцінки IFR та CFR на ранніх стадіях пандемії має вагомі неточності та, відповідно, змінюватимуться із появою більшої кількості даних. Рівні мають тенденцію до вищих значень на початку пандемії, а потім знижуються разом із наявністю більшої кількості даних.[715]

  • На сьогодні немає встановленого визначення підтвердженого випадку, оскільки воно варіює. Позитивний результат ПЛР іноді являється єдиним критерієм випадку; проте позитивний ПЛР не обов’язково означає діагноз COVID-19 або ж те, що особа інфікована або контагіозна.[716][717]

  • Кількість смертей, повідомлена в певний день, може не точно відображати кількість смертей протягом попереднього дня внаслідок запізнень, пов’язаних із реєстрацією смертей. Це ускладнює короткострокову оцінку того, чи знижується смертність.[718] 

  • Пацієнтів, що помирають «із» COVID-19, та пацієнтів, які помирають «від» COVID-19, у деяких країнах зараховують до кількості померлих. Наприклад, в Італії тільки 12% свідоцтв про смерть реєструють прямий причинно-наслідковий зв’язок із COVID-19, тоді як 88% пацієнтів, які померли, мали принаймні 1 супутнє захворювання.[715][719]

Прогностичні фактори

Прогностичні фактори, пов’язані з підвищеним ризиком несприятливого результату і смертності:[720]

  • Вік 50 років і старше 

  • Чоловіча стать

  • Куріння

  • Наявність супутніх захворювань (як-от гіпертензія, діабет, серцево-судинне або цереброваскулярне захворювання, ХОЗЛ, ожиріння, злоякісне новоутворення)

  • Лімфопенію

  • Тромбоцитопенія

  • Порушення функції печінки, нирок або ураження серця

  • Підвищені маркери запалення (С-реактивний білок, прокальцитонін, феритин)

  • Підвищений D-димер

  • Підвищений рівень інтерлейкіну-6.

Незалежно пов’язані з підвищеним ризиком госпітальної летальності показник співвідношення парціального тиску кисню до частки кисню у вдихуваній суміші (PaO₂/FiO₂) ≤200 мм рт. ст і дихальна недостатність під час госпіталізації.[721]

Ре-інфекція

На сьогодні мало інформації про реінфекції. Повторні позитивні результати ПЛР-ЗТ у пацієнтів через 1–60 днів після одужання у дослідженнях коливаються від 7 до 23%, а сукупний рівень становить 12%.[722] Зараз до кінця не зрозуміло, чи це є наслідком реінфекції, персистентного вірусного поширення, чи результат під час виписки був хибнонегативним.

Дослідження неодноразово повідомляли про позитивні результати ПЛР-ЗТ до 90 днів після початкової інфекції; тому найбільш імовірно йдеться про випадки затяжних початкових інфекцій. Важливо зауважити, що хоча персистуюче виділення вірусу спостерігалося до 90 днів після виникнення інфекції, здатного до реплікації вірусу не виявляли через 10–20 днів після виникнення симптомів (залежно від тяжкості захворювання).[723]

Випадки справжньої реінфекції (визначають як 2 епізоди інфекції протягом понад 3-х місяців, викликаної штамами вірусу з різними геномними послідовностями) реєструвалися у Гонконгу, Індії, Еквадорі та Бельгії.[724][725][726][727] Два ймовірні випадки реінфекції також були зареєстровані у США; хоча 2 епізоди в обох чоловіків були спричинені генетично різними штамами, інфекції у них виникли у проміжку менше 2-х місяців.[728][729]

Імунітет

Імунна відповідь включно із тривалістю імунітету до кінця не зрозуміла. Однак є певні докази, які свідчать, що інфекція SARS-CoV-2 ймовірно спричиняє певний тип захисного імунітету від реінфекції.[419][730][731][732][733]

Імунна відповідь до SARS-CoV-2 охоплює клітинно-опосередкований імунітет і вироблення антитіл. Вважають, що адаптивний імунітет до SARS-CoV-2 виникає у перші 7–10 днів інфекції. На ранній стадії інфекції виявляють сильну відповідь В-клітин та плазмобластів із секрецією IgA та IgM на 5–7 день, та IgG на 7–10 день від початку симптомів. Титри IgA i IgM знижуються приблизно через 28 днів, а титри IgG досягають піку через близько 49 днів. Т-клітини водночас активуються на перший тиждень інфекції і специфічні до SARS-CoV-2 T-клітини пам’яті CD4+ i CD8+ досягають піку протягом 2-х тижнів, але виявляються протягом ≥100 днів. Антитільна і Т-клітинна відповідь відрізняється у різних людей і залежить від тяжкості захворювання.[734]

Існують побоювання щодо раннього зниження IgG нейтралізуючих антитіл під час фази одужання, проте це не вважається проблемою, оскільки рівні антитіл завжди знижуються після активної фази інфекції, і важлива наявність титрів антитіл після інфекції, оскільки це показує наявність генерації довготривалих плазматичних клітин, які захищають від повторного інфікування.[734]

Аналіз великої когорти донорів конвалесцентної сироватки у Нью-Йорку свідчить, що 99,5% пацієнтів із легким перебігом мають сероконверсію через 4 тижні після захворювання. IgG антитіла розвиваються протягом 7–50 днів після виникнення симптомів та 5–49 днів після їх зникнення. Це свідчить про те, що люди з легкою інфекцією можуть виробляти імунітет.[735] Проте у пацієнтів, які мали легку форму захворювання у Китаї, рівень нейтралізуючих антитіл суттєво варіював.[736] Дані свідчать, що безсимптомні особи можуть мати слабшу імунну відповідь на інфекцію; однак це ще не підтверджено.[737] 

Тестування зразків крові, взятих до пандемії COVID-19 показав, що деякі люди уже мали імунні клітини, які розпізнавали SARS-CoV-2. Дослідження виявило Т-клітинну реактивність проти SARS-CoV-2 у 20–50% людей без встановленого контакту з вірусом. Це може бути наслідком справжньої імунної пам’яті, яка виникла частково внаслідок попередніх інфекцій поширеними простудними коронавірусами або від інших невідомих тваринних коронавірусів. У будь-якому разі необхідні подальші дослідження для встановлення наявного імунітету до SARS-CoV-2 у людській популяції.[738]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності