Анамнез і фізикальне обстеження

Ключові діагностичні чинники

Ключові фактори ризику: вік >65 років, помірне/значне вживання алкоголю, недостатня фізична активність, гіпертонічна хвороба чи ішемічна хвороба серця в сімейному анамнезі, ожиріння, метаболічний синдром, цукровий діабет, гіперурикемія, негроїдне походження й обструктивне апное сну.

Анероїдні, ртутні або електронні тонометри. Обладнання потребує калібрування. Аускультативні пристрої (наприклад, ртутні, анероїдні), зазвичай не є ефективними для домашнього вимірювання артеріального тиску (ДВАТ), оскільки пацієнти рідко освоюють необхідну методику вимірювання артеріального тиску (АТ) за допомогою цих пристроїв.[5] Гіпертензію білого халата підозрюють, коли показники артеріального тиску в умовах медичного закладу перевищують показники за межами клінічних умов. Амбулаторне вимірювання артеріального тиску (АВАТ) або ДВАТ може бути ефективним для пацієнтів з підозрою на гіпертонію білого халата і в деяких клінічних настановах його рекомендують регулярно проводити.[49] Автоматичний артеріальний тиск в умовах медичного закладу є ще одним варіантом, який був розроблений для більш точного вимірювання артеріального тиску. Поки пацієнт перебуває сам у тихому приміщенні, проводять багаторазові вимірювання і розраховують середній показник артеріального тиску.[51] Приховану гіпертензію підозрюють, коли показники вимірювання артеріального тиску поза межами медичного закладу перевищують показники, отримані в клінічних умовах. У дорослих із підвищеним АТ, виміряним у медичному закладі (120–129/<80 мм.рт.ст.), який не відповідає критеріям ACC/AHA щодо гіпертензії, обґрунтовано проводити скринінг на приховану гіпертензію з денним АВАТ або домашнього вимірювання АТ (ДВАТ).[5]

Зміни судин сітківки часто можна побачити за тривалої артеріальної гіпертензії.

Інші діагностичні чинники

Цей симптом рідко спостерігають під час звернення по медичну допомогу, окрім випадків, коли гіпертензія розвивається гостро або за невідкладних станів під час гіпертензії.

Зниження гостроти зору або наявність плаваючих помутнінь, набряк диску зорового нерва (рідко).

Вказує на можливу застійну серцеву недостатність або ішемічну хворобу серця. Задишка може бути еквівалентом стенокардії, особливо за наявності діабету.

Вказує на ішемічну хворобу серця

Може вказувати на цереброваскулярне захворювання.

Чинники ризику

Дані Дослідження здоров’я медсестер показали, що приріст маси тіла на 5 кг у 18-річному віці був пов’язаний з вищим на 60% ризиком розвитку гіпертензії у зрілому віці.[35] Збільшення АТ на кожні 4,5 мм рт. ст. пов’язане зі збільшенням маси тіла на 4,5 кг (10 фунтів).[36] Один систематичний огляд виявив, що ризик гіпертензії стійко підвищувався із збільшенням індексу маси тіла, окружності талії, збільшенням ваги та зростанням співвідношення окружності талії до стегна і талії до зросту.[37]

Є припущення, що зв’язок між ожирінням і гіпертензією зумовлений збільшенням об’єму циркулюючої крові, що призводить до збільшення серцевого викиду і постійно підвищеного периферичного судинного опору.[32]

Ожиріння пов’язане з метаболічним синдромом, інсулінорезистентністю і цукровим діабетом 2-го типу.

Баріатричне лікування ожиріння III ступеня (індекс маси тіла 40 і вище) може зменшити або усунути фактори ризику серцево-судинних захворювань, що впливають на АГ, цукровий діабет і дисліпідемію.[38][39]

Пацієнти з низьким рівнем тренованості мали на 52% більший порівняний ризик розвитку артеріальної гіпертензії протягом 12-річного спостереження порівняно з пацієнтами із високим рівнем тренованості.[40]

Доведено, що хронічне вживання алкоголю у кількості більше 1-го напою на день жінками та більше 2-х напоїв на день чоловіками пов’язане з більшим ризиком підвищення артеріального тиску.[5][42]

Абдомінальне ожиріння специфічно пов’язане з підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії порівняно із загальним ожирінням.[43]

Вважають, що інсулінорезистентність і гіперінсулінемія сприяють розвитку артеріальної гіпертензії за допомогою різних механізмів запалення.[19]

Гіперглікемія, гіперінсулінемія й інсулінорезистентність призводять до пошкодження ендотелію й оксидативного стресу, і пов’язані з розвитком артеріальної гіпертензії.[44]

Найвищий показник захворюваності на артеріальну гіпертензію фіксують серед темношкірих осіб неіспанського походження у всіх вікових групах.[4]

Захворюваність на артеріальну гіпертензію зростає з віком у людей усіх рас та обох статей.[4]

У пацієнта можна виявити фактори ризику гіпертонічної хвороби або ішемічної хвороби серця у сімейному анамнезі.[2]

Дослідження показали, що близько 50% пацієнтів з апное сну мають есенціальну артеріальну гіпертензію.[5]

Обструктивне апное сну також пов’язане з підвищеним ризиком резистентної до лікування АГ.[45]

Окремі особи мають різну чутливість до споживання солі, а зниження споживання солі має помірний вплив на зниження артеріального тиску.[21][22]

Помірне зниження артеріального тиску на фоні споживання 4–6 порцій фруктів і овочів на день у поєднанні з низьким споживанням солі та жирів (DASH-дієта).[41]

Ризик розвитку артеріальної гіпертензії підвищений за наявності метаболічного синдрому.

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності