Питання для обговорення з пацієнтами

  • Пацієнтам потрібно говорити про те, що часте коригування лікування показує ефективність, а не є ознакою неефективної медичної допомоги або причиною для самозвинувачення чи відчуття провини.

  • Застосування інформації, отриманої під час самоконтролю рівня глюкози крові для швидкого визначення втрати такого контролю та завчасної корекції лікування є важливою навичкою самоконтролю під час використання схем лікування багаторазовими дозами інсуліну і потребує навчання пацієнта і можливості вільно відвідувати спеціалістів між запланованими відвідуваннями лікаря загальної практики. Зазвичай пацієнтам, які застосовують багатодозові схеми лікування інсуліном, рекомендують визначати рівень цукру крові до прийому їжі та перед сном. Оптимальна частота для інших пацієнтів не визначена, однак самоконтроль може бути корисним для оцінювання впливу змін у раціоні, схемі лікування та фізичних вправах у пацієнтів, які отримують лікування пероральними препаратами, а також для коригування харчування, споживання рідини і медикаментозної терапії під час епізодів захворювання.[143][146] [ Cochrane Clinical Answers logo ]

  • Усіх жінок дітородного віку з діабетом потрібно консультувати щодо важливості ретельного глікемічного контролю ще до зачаття.[2]

  • Пацієнтів потрібно консультувати з питань профілактики і негайного визначення ускладнень з боку очей, стоп, нирок і серцево-судинної системи.

  • Пацієнтів необхідно поінформувати про те, що гіпоглікемія (рівень глюкози ≤3,9 ммоль/л [≤70 мг/дл]) часто супроводжується такими симптомами як тахікардія, потовиділення, тремтіння, сильний голод або сплутана свідомість, і її потрібно негайно усунути, прийнявши 15–20 г вуглеводів перорально (еквівалент 3–4 таблеток глюкози по 5 г). Після самолікування за можливості необхідно перевірити рівень цукру в крові. Потрібно проінструктувати пацієнтів про необхідність негайно повідомляти про випадки нічної гіпоглікемії або рецидивуючі епізоди гіпоглікемії для того, щоб можна було скоригувати терапію. Перед фізичними вправами пацієнтам необхідний вуглеводний перекус, якщо самостійно визначений рівень глюкози крові становить <5,6 ммоль/л (<100 мг/дл) і пацієнт приймає інсулін або стимулятор секреції інсуліну (сульфонілсечовину або меглітинід). Пацієнти, які приймають інгібітори альфа-глюкозидази і відчувають гіпоглікемію, мають приймати таблетки глюкози, адже всмоктування стандартних вуглеводів уповільнюється через лікування.[2] Пацієнти із ризиком клінічно значущої гіпоглікемії (глюкоза <3,0 ммоль/л [<54 мг/дл]) повинні мати при собі ін’єкційний глюкагон, а найближчі родичі мають знати, як зробити ін’єкцію глюкагону.[2]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності