Метаболічний синдром

Комплекс поширених відхилень, зокрема інсулінорезистентність, порушення толерантності до глюкози, абдомінальне ожиріння, зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ)-холестерину, підвищення рівня тригліцеридів та артеріальна гіпертензія.

Захворюваність зростає відповідно до кількості людей, які мають надмірну вагу або ожиріння, причому одна чверть населення Заходу являється такою.

Є численні критерії для діагностування метаболічного синдрому.

Підвищується ризик виникнення серцево-судинних захворювань і діабету, хоча є етнічні відмінності щодо частоти виникнення супутніх захворювань, пов’язаних з метаболічним синдромом, що визначаються тими самими критеріями.

Точні патогенетичні механізми, що об’єднують усі складові захворювання, ще невідомі, хоча ключову роль, безумовно, відіграє інсулінорезистентність.

Ожиріння, дієта з високим вмістом жирів та відсутність фізичної активності є найсильнішими факторами ризику для розвитку метаболічного синдрому.

В основі лікування лежить зміна способу життя, що охоплює дієту з низьким вмістом насичених жирів і помірну фізичну активність.

Рекомендовано багатофакторний підхід, спрямований на зниження рівня ЛПНЩ-холестерину й не-ЛПНЩ-холестерину, контроль АТ і зниження рівня глюкози у крові.

Статини вважають лікуванням першої лінії, якщо заходи стосовно зміни способу життя не забезпечують бажаних рівнів «поганих» фракцій холестерину. Фібрати також відіграють значну роль у модифікації ліпідного профілю.

Метаболічний синдром, вперше описаний Reaven 1988 року як «синдром X» або «синдром інсулінорезистентності», становить собою групу загальних порушень, зокрема резистентність до інсуліну, порушення толерантності до глюкози, абдомінальне ожиріння, зниження рівня ЛПВЩ-холестерину, підвищення рівня тригліцеридів і гіпертензію.[1]Obunai K, Jani S, Dangas GD. Cardiovascular morbidity and mortality of the metabolic syndrome. Med Clin North Am. 2007;91:1169-1184. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17964915?tool=bestpractice.com [2]National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III). Third report of the National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III) final report. Circulation. 2002;106:3143-3421. http://circ.ahajournals.org/cgi/reprint/106/25/3143 http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12485966?tool=bestpractice.com [3]Reaven GM. Banting lecture 1988: role of insulin resistance in human disease. Diabetes. 1988;37:1595-1607. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/3056758?tool=bestpractice.com Загальна причина цих порушень невідома. Цей стан є наслідком сидячого способу життя, переїдання, і як результат – надмірного ожиріння у сучасному світі. Метаболічний синдром пов’язаний із ендотеліальною дисфункцією та атеросклерозом, що призводить до підвищеного ризику виникнення серцево-судинних захворювань (ССЗ) і цукрового діабету 2-го типу.[1]Obunai K, Jani S, Dangas GD. Cardiovascular morbidity and mortality of the metabolic syndrome. Med Clin North Am. 2007;91:1169-1184. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17964915?tool=bestpractice.com [2]National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III). Third report of the National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III) final report. Circulation. 2002;106:3143-3421. http://circ.ahajournals.org/cgi/reprint/106/25/3143 http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12485966?tool=bestpractice.com Основна користь діагностики метаболічного синдрому полягає у виявленні людей із високим ризиком ССЗ відповідно до рівнів ЛПНЩ-холестерину. Питання про те, чи несе діагноз метаболічного синдрому більш корисну інформацію, ніж його окремі компоненти щодо серцево-судинного ризику, дуже суперечливе.