Основні підходи

Первинно діагноз встановлюється клінічно. Для виключення інших причин розвитку симптомів проводяться дослідження.

Анамнез.

У пацієнтів зазвичай спостерігається кашель, що може бути продуктивним, а також симптоми, які вказують на обструкцію бронхів (наприклад, інтермітуючі свистячі хрипи або диспное). Разом з тим, ключовим моментом є те, що кашель і симптоми бронхіальної обструкції є гострими та пов'язані з іншими ознаками інфекції дихальних шляхів, наприклад, ринореєю, болем у горлі та субфебрильною температурою. Відсутнє єдине загальноприйняте визначення гострого бронхіту. Критерії МакФарлана вказують на те, що гостре захворювання триває <21 дня.[1] Разом з тим, у 50% пацієнтів кашель може тривати >2 тижнів, у 25% - до 4 тижнів.[2]

Важливо з’ясувати наявність симптомів хронічних захворювань дихальної системи (наприклад, астми) або інших інфекцій нижніх дихальних шляхів, наприклад, пневмонії (диспное, кашель, плевритичний біль у грудній клітці, лихоманка, озноб, нездужання та кровохаркання). У пацієнтів з кашлем, який спостерігається більше 30 днів, слід підозрювати хронічне запальне легеневе захворювання (саркоїдоз, синдром Гудпасчера) або злоякісне новоутворення (рак легень), особливо якщо відмічається кровохаркання або інші системні симптоми, наприклад, зниження маси тіла.

Деякі лікарські засоби та контакти з навколишнім середовищем також можуть виступати причиною гострого кашлю. До них належать використання інгібіторів АПФ або вплив забруднення і хімічних речовин під час професійної діяльності. У багатьох випадках при використанні інгібіторів АПФ кашель є непродуктивним. Якщо розглядати вплив професійних чинників, серед симптомів спостерігається лише кашель, при цьому системні прояви, наприклад, лихоманка, головний біль, в'ялість, відсутні.

Немає достатньо даних для підтвердження зв’язку між забрудненням повітря в побуті (від побутового використання твердого палива) й ризиком виникнення гострої інфекції нижніх дихальних шляхів.[7]

Фізикальне обстеження.

При фізикальному обстеженні виявляють ознаки інфекції верхніх дихальних шляхів, наприклад, риніт, закладеність носа та гіперемію глотки. Також можуть виявлятися ознаки бронхіальної обструкції (до яких може належати подовжена фаза видоху) та свистяче дихання під час форсованого видоху в положенні лежачи або провідні хрипи. Наявність хрипів при фізикальному обстеженні повинно слугувати причиною для подальшого обстеження з метою виключення пневмонії або ХСН.

Дослідження функції легень

Дослідження функції легень не рекомендовано проводити пацієнтам з гострим бронхітом. Якщо дослідження проводиться, оскільки є підозра на астму, лікарі повинні зважати на те, що для пацієнтів з гострим бронхітом характерна легка або помірна бронхообструкція, яка зникає разом з одужанням, яку не потрібно плутати з астмою. Якщо є підозра стосовно астми, це дослідження слід відкласти до повного одужання від інфекції.

Лабораторні дослідження

При гострому бронхіті лабораторні дослідження не проводяться. Зокрема, бактеріоскопія з фарбуванням за Грамом і посів мокротиння не є інформативними. Якщо є підозра на інші захворювання (наприклад, пневмонію), деякі лабораторні дослідження можуть допомогти підтвердити діагноз.

Якщо розглядати призначення антибіотикотерапії, Public Health England у Великій Британії рекомендує визначати рівень С-реактивного білка (СРБ) для визначення курсу лікування.[11]

Візуалізаційні методи

Зазвичай проведення візуалізаційних досліджень не показане пацієнтам з підозрою на гострий бронхіт. Якщо припускається наявність інших захворювань, наприклад, пневмонії, ХСН або бронхоектазів, а також у випадку кровохаркання[12] необхідно проводити відповідні візуалізаційні дослідження. Разом з тим, їх метою є скоріше виключення інших причин кашлю, а не підтвердження гострого бронхіту.

Новітні дослідження

Прокальцитонін виявляється перспективним біомаркером для діагностики бактеріальних інфекцій, оскільки його рівень зазвичай вищий при тяжких бактеріальних інфекціях і низький при вірусних інфекцій. Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США схвалило визначення рівня прокальцитоніну як тест для призначення відповідної антибіотикотерапії пацієнтам із гострими інфекціями дихальних шляхів. Кокранівський огляд досліджень інформативності рівня прокальцитоніну для диференціації між бактеріальними та вірусними респіраторними інфекціями, виявляє деяку цінність у зменшенні використання антибіотиків за цього стану. Хоча в більшості пацієнтів у дослідженні була пневмонія, сепсис чи інші потенційно тяжкі інфекції, у дослідження було включено підгрупу пацієнтів із гострим бронхітом, серед яких спостерігалося зменшення частоти використання антибіотиків на фоні використання цього аналізу. Потрібні подальші дослідження.[13] [ Cochrane Clinical Answers logo ]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності