Клінічний випадок

Клінічний випадок #1

У 32-річного чоловіка, водія таксі, була виявлена ВІЛ-інфекція в ході останньої госпіталізації у зв’язку із захворюванням легень. Сумісні результати рентгенографії грудної клітки і посіви мокротиння для підтвердження виявилися позитивними щодо мікобактерій туберкульозу, що призвело до діагностики туберкульозу легенів (ТБ). Враховуючи зазначений діагноз, пацієнт погодився на проходження ВІЛ-діагностики в лікарні. Результати серологічного дослідження на ВІЛ виявились позитивними за експрес-тестування, що також було підтверджено на другому зразку крові. Пацієнта проінформували щодо діагнозу і направили на амбулаторне лікування. В амбулаторії було підтверджено, що в анамнезі пацієнта протягом останніх кількох місяців спостерігається погіршення здоров’я. Він втратив близько 10 кг ваги і страждав від лихоманки, нічного потовиділення, втрати апетиту, а також від періодичних нападів діареї. Крім того, за 4 тижні до госпіталізації у нього розвинувся продуктивний кашель і біль у грудях. Він також відмітив лущення шкіри по лінії росту волосся. Його анамнез не був обтяженим, крім того факту, що він доглядав за хворою на туберкульоз матір’ю близько 6 років тому. Його теперішнє лікування охоплює протитуберкульозну терапію і прийом піридоксину. Нещодавно у пацієнта завершився тижневий курс місцевого застосування мікостатину проти кандидозу ротової порожнини. Під час огляду у нього були виявлені ознаки стоматиту і легкої форми себорейного дерматиту. У правій верхній частині легень у нього прослуховувалося слабко виражене бронхіальне дихання з незначними відхиленнями трахеї вправо. Результати неврологічних, серцево-судинних і досліджень черевної порожнини в межах норми. Рівень CD4 лімфоцитів був визначений під час перебування пацієнта в лікарні, і він становив 186 клітин/мкл. Він був віднесений до 3 клінічного класу, ґрунтуючись на даних анамнезу й ознак, згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). До початку антиретровірусної терапії визначили базовий рівень вірусного навантаження, провели загальний аналіз кров і печінкові проби. Пацієнт повідомив, що він одружений, і має 3 дітей віком 6, 4 років і 13 місяців. Усі діти здорові. Перспективи дослідження членів сім’ї на наявність ВІЛ-інфекції обговорили з пацієнтом.

Клінічний випадок #2

26-річна жінка, банківський службовець, на 24 тижні вагітності пройшла експрес-тестування на наявність ВІЛ-інфекції в рамках антенатального скринінгу. Результати тестування виявились позитивними і були підтверджені в ході повторного дослідження. Вона була направлена на отримання загальної медичної допомоги для ВІЛ-інфікованих. У клініці для ВІЛ-інфікованих вона повідомила, що почувається дуже добре, за винятком нудоти та легкої втоми, що пов'язані з вагітністю. Це її перша вагітність. Під час огляду вона виглядала добре, за виключенням легкої форми генералізованої лімфаденопатії. Вона була одружена протягом останніх 2 років і мала тільки одного сексуального партнера протягом останніх 4-х років. Її тест на наявність ВІЛ-інфекції, проведений в 20-річному віці, був негативним. Проводилось визначення рівня CD4 лімфоцитів, після якого вона була віднесена до 1 класу відповідно до класифікації ВООЗ. Пацієнтка була проконсультована щодо ризиків для її майбутньої дитини та проінформована щодо профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. Вона досі не повідомила свого партнера про діагноз і потребує допомоги з вирішенням цього питання, а також додаткової інформації щодо особливостей життя ВІЛ-інфікованих людей та початку антиретровірусної терапії.

Інші прояви

Гострий ретровірусний синдром зустрічається у близько половини пацієнтів після інфікування ВІЛ. Це симптомокомплекс, який може складатися як із легких, неспецифічних грипоподібних симптомів, так із важких ознак захворювання, в результаті яких може знадобитись госпіталізація. В останньому випадку зазначений симптомокомплекс може проявлятися асептичним менінгітом або менінгоенцефалітом, папульозним висипом, міалгією, артралгією, лихоманкою, гепатоспленомегалією, шлунково-кишковими захворюваннями (гастроентеритом або колітом), а також іншими неврологічними ознаками, як-от периферична невропатія, синдром Гієна–Барре або параліч лицевого нерва. Лабораторні ознаки охоплюють лімфопенію з подальшим розвитком лімфоцитозу з наявністю атипових лімфоцитів. У деяких випадках недостатність CD4 клітин може бути настільки серйозною, що призводить до розвитку молочниці або інших інфекцій, як-от пневмонія, спричинена Pneumocystis jirovecii  Протягом цього часу результати серологічних досліджень можуть бути негативними або невизначеними, тому найбільш надійним методом дослідження є тестування на наявність вірусного навантаження РНК ВІЛ у плазмі, хоча результати на дослідження антигену p24 (в разі його доступності) також вже можуть бути позитивними в зазначений період.

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності