Умовно-патогенні інфекції, пов'язані з ВІЛ

Дата останнього перегляду: Липень 2020

Дата останнього оновлення: Квітень 2019

Ризик опортуністичних інфекцій (ОІ) у ВІЛ-позитивних людей зростає пропорційно зниженню рівня CD4+ лейкоцитів. Ризик також зростає у пацієнтів, які не отримують антиретровірусної терапії (АРТ) або не відповідають на неї.

У більшості ВІЛ-інфікованих пацієнтів з гострими ОІ потрібно розпочати АРТ упродовж перших 2-х тижнів після початку лікування гострої ОІ. Проте для туберкульозу (ТБ) розумним буде дочекатися терапевтичної відповіді перед початком АРТ.

Призначення АРТ пацієнтам, які лікуються від ОІ, ускладнюється взаємодіями лікарських засобів, профілями токсичності препаратів та IRIS (запальним синдромом відновлення імунної системи). IRIS трапляється у разі мікобактеріальної інфекції (ТБ і дисемінований МАК), а також може розвиватися за інших ОІ.

Первинна та вторинна профілактика ОІ є дуже важливою для запобігання початкових чи рецедивних епізодів ОІ у ВІЛ інфікованих пацієнтів.

Профілактику проти багатьох ОІ можна припинити у тих пацієнтів, які добре відповідають на АРТ та підтримують рівень CD4+ лейкоцитів вище бажаного рівня протягом 3 місяців. Проте профілактику потрібно поновити, як тільки рівень CD4+ лейкоцитів опуститься нижче порогового рівня.

Визначення

Опортуністичні інфекції (ОІ), пов’язані з ВІЛ – це клінічні синдроми, які виникають унаслідок порушеного імунітету на пізніх стадіях ВІЛ-інфекції. Ці захворювання найчастіше зустрічаються в пацієнтів, які не лікували ВІЛ-інфекцію або у випадках неефективної антиретровірусної терапії. ВІЛ-асоційовані OI, які часто зустрічаються в клінічній практиці й розглянуті у цьому розділі: туберкульоз, пневмоцистна пневмонія, кандидоз, криптококоз, токсоплазмоз, цитомегаловірус та інфекції Mycobacterium avium complex.[1][2]