Анамнез і фізикальне обстеження

Ключові діагностичні чинники

До головних чинників належать похилий вік, наявна ниркова недостатність, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет і дія нефротоксинів.

Олігурія та анурія, хоч і не є діагностичними маркерами, часто трапляються в разі пошкодження нирок. Вони не вказують на конкретну причину.

Може передувати ГПН і вказувати на преренальну азотемію або бути пізнім проявом внаслідок уремії.

Ортостатичні симптоми вказують на преренальну азотемію.

Симптоми перевантаження об’ємом можуть виникати внаслідок порушення регуляції кількості натрію та води, а також внаслідок зниженого вироблення сечі.

Симптоми перевантаження об’ємом можуть виникати внаслідок порушення регуляції кількості натрію та води, а також внаслідок зниженого вироблення сечі. Застійна серцева недостатність збільшує ризик преренальної азотемії.

Наявність набряку легень (напр., хрипи при аускультації) вказує на перевантаження об'ємом внаслідок порушення об’ємної регуляції та регуляції вмісту солей.

Вказує на преренальну азотемію, що може прогресувати до тубулярного некрозу.

Вказує на преренальну азотемію.

Ортостатичні симптоми вказують на преренальну азотемію.

Вказує на збільшений внутрішньосудинний об’єм.

Можуть бути наслідком зниженої екскреції солей нирками.

Можна запідозрити рабдоміоліз та пігмент-індуковане ГПН.

Можна запідозрити рабдоміоліз та пігмент-індуковане ГПН.

Можна запідозрити рабдоміоліз та пігмент-індуковане ГПН.

Постренальне ГПН частіше виникає у літніх чоловіків із гіперплазією простати та симптомами негайного частого сечовипускання зі слабким струменем.

Може вказувати на обструкцію, викликану нирковими каменями, папілярний некроз, інфекцію, пухлину чи гострий гломерулонефрит.

При її наявності можна запідозрити інтерстиціальний нефрит, системне захворювання, інфекційні ускладнення чи васкуліт.

При її наявності можна запідозрити інтерстиціальний нефрит, системне захворювання, інфекційні ускладнення чи васкуліт.

При її наявності можна запідозрити інтерстиціальний нефрит, системне захворювання, інфекційні ускладнення чи васкуліт.

Може бути спричинене фоновим захворюванням; виникає і в разі ГПН, коли розвивається уремія.

Хоча частіше спостерігаються при хронічній хворобі нирок, симптоми і ознаки можуть виникнути і при ГПН перед початком діалізу (напр., астериксис).

Інші діагностичні чинники

Може передувати ГПН і вказувати на преренальну азотемію або бути пізнім проявом внаслідок уремії.

Вказує на преренальну азотемію, якщо у пацієнта в свідомості нормальна фізіологічна відповідь.

Може вказувати на інфекцію, обструкцію, викликану нирковими каменями, чи на папілярний некроз.

Інфравезикальна обструкція може виявлятися здуттям живота. Виражений внутрішньочеревний тиск може призводити до абдомінального компартмент-синдрому.

Наявність ниркових шумів свідчить про реноваскулярне захворювання.

Наявність класичних ознак системних захворювань може вказувати на ниркові прояви.

Наявність класичних ознак системних захворювань може вказувати на ниркові прояви.

Наявність класичних ознак системних захворювань може вказувати на ниркові прояви.

Чинники ризику

Похилий вік асоціюється із хронічною хворобою нирок, захворюванням ниркових судин та з іншими супутніми захворюваннями, які роблять людину схильною до виникнення ГПН.

Пов’язане з підвищеною схильністю до виникнення ГПН, зокрема ГПН унаслідок введення контрасту. Ризик підвищується разом зі збільшенням тяжкості хронічної хвороби нирок.[5]

Злоякісна гіпертензія може викликати ГПН.[5]

Захворюваність на ГПН серед пацієнтів з діабетом та хронічною хворобою нирок, в яких застосовували контрастні речовини, становила від 9– 38%.[46]

Внутрішньоканальцеве осадження легких ланцюгів під час скорочення об’єму рідини у пацієнтів із мієломою пов’язане з ушкодженням нирок, особливо у випадках введення контрасту при зменшенні ОЦК. Гіперкальціємія підвищує ймовірність виникнення преренальної азотемії.[5][47]

Може проявлятися у разі ГПН (наприклад, системний червоний вовчак, склеродермія, гломерулонефрит, асоційований з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами [АНЦА], захворювання з утворенням антитіл до базальної мембрани клубочків).[5]

Пов’язані з хронічною хворобою нирок, але можуть проявлятися як ГПН.[5]

Їх дія може викликати ГПН.[5] Утім, взаємозв’язок сумнівний, оскільки у популяційних дослідженнях ризику відтворено не було.[37][38][39]

Може передувати і призвести до ГПН.[5][48][49]

Може спостерігатися зниження перфузії нирок, що призведе до преренальної азотемії, рабдоміоліз, який викличе пігмент-індуковане ушкодження, чи ішемія, що спричинить гострий тубулярний некроз.

В результаті зниження ниркової перфузії виникає преренальна азотемія як причина ГПН, або ішемія, що призводить до гострого тубулярного некрозу.

Може призводити до гострого тубулярного некрозу, інфекційного гломерулонефриту, преренальної азотемії внаслідок гіпотензії, або до ураження лікарськими засобами, які використовувались при лікуванні. При бактеріємії ризик зростає.

Може бути значне накопичення рідини у третьому просторі, що призведе до зменшення внутрішньосудинного об’єму рідини, а це, в свою чергу, викличе преренальне ГПН.

Може передувати ГПН, що зумовлене прямою токсичністю, рабдоміолізом та зменшенням об'єму міжклітинної рідини.

Можуть викликати преренальне, ренальне та постренальне ГПН. Ризик особливо високий при кардіоторакальному хірургічному втручанні, хоча застосування апарату штучного кровообігу може знизити ризик.[50]

Може зумовити преренальну азотемію чи гострий тубулярний некроз, особливо якщо була тяжка і тривала ішемія нирок.

Може викликати ГПН внаслідок атероматозної емболії чи введення контрасту.

Внаслідок кровотечі, блювання, діареї чи потовиділення; у госпіталізованих пацієнтів може бути недостатнє заміщення рідини.

Якщо обструкція сильно виражена, це може призвести до ГПН.

ГПН внаслідок нефротоксичності, ішемії.

Якщо наявний рабдоміоліз, можна запідозрити пігмент-індуковане ГПН (напр., після тривалої втрати свідомості).

Підозрюється пігмент-індуковане ГПН внаслідок рабдоміолізу.

ГПН може виникнути внаслідок внутрішньосудинних гемолітичних судинних реакцій, відкладення імунних комплексів.

Може призводити до постренального ГПН, якщо пухлинна маса перекриває відтік сечі, або ГПН може супроводжувати мієлопроліферативні розлади чи пов’язану з хіміотерапією токсичність (напр., лізис пухлини). При злоякісному новоутворенні може виникати імунокомплексний гломерулонефрит.

За попередніми даними, може існувати генетична схильність до ГПН, пов’язана, зокрема, з генами аполіпопротеїну Е (Апо-E).[44]У ході досліджень геному були виявлені й інші дані, але підтвердження цих знахідок потребує подальшого доопрацювання.[45]

Визнане предиктором виникнення ГПН у післяопераційному періоді, хоча це може лише вказувати на ризик, а не реалізовувати його. Невідомо, чи буде якась користь після відміни препаратів перед хірургічним втручанням у пацієнтів із високим ризиком.[51]

Інгібітори протонної помпи можуть збільшувати ризик ГПН; утім, для роз’яснення цього взаємозв’язку потрібно більше досліджень.[52]

За даними випадків з практики, фітопрепарати та дієтичні добавки можуть сприяти ураженню нирок.[53]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності