У пацієнтів із систолічною лівосерцевою або тотальною серцевою недостатністю зазвичай в анамнезі є серцева недостатність. Діастолічна серцева недостатність часто залишається нерозпізнаною.
При фізикальному обстеженні можуть виявлятися ознаки серцевої недостатності, такі як підвищення венозного тиску в яремних венах, патологічні серцева шуми, жорстке дихання із хрипами над коренями легень, свистяче дихання та гравітаційні набряки (при пальпації залишаються втиснення).[183] Може бути важко відрізнити серцеву недостатність, особливо лівосерцеву, від загострення ХОЗЛ.
У пацієнтів з пневмонією можуть бути такі ж симптоми, як і при загостренні ХОЗЛ, такі як задишка, кашель та виділення мокротиння, і часто їх неможливо відрізнити без візуалізаційних методів дослідження грудної клітки.
Від 10% до 15% пацієнтів із видимим загостренням ХОЗЛ насправді мають пневмонію або інше захворювання, що визначається за допомогою візуалізаційних методів дослідження грудної клітки.[186][187][188] У пацієнтів з пневмонією, в порівнянні з пацієнтами, що мають ХОЗЛ без пневмонії, загалом вища лихоманка, більш гострий початок захворювання і захворювання протікає дещо тяжче.[186][189] Наявність пневмонії як причини дихальної декомпенсації у пацієнта із ХОЗЛ ще не означає наявності загострення ХОЗЛ як такого (тобто, посилення звуження дихальних шляхів, викликаного запаленням дихальних шляхів та/або бронхоконстрикцією), тому потрібно прийняти виважене рішення щодо того, чи показані даному пацієнту кортикостероїди, чи ні.
Візуалізаційні методи дослідження грудної клітки у пацієнтів із пневмонією виявляють зміни, характерні для інфільтративного процесу в легеневій паренхімі.
Плевральний випіт може посилювати задишку у пацієнтів із ХОЗЛ. При фізикальному обстеженні виявляється зниження або відсутність дихальних шумів та тупий перкуторний звук на стороні плеврального випоту.
Рекомендоване візуалізаційне дослідження грудної клітки.
У пацієнтів із ХОЗЛ і пневмотораксом можуть виявлятися, а можуть і не виявлятися додаткові ознаки чи симптоми інфекції дихальних шляхів, але прояви можуть бути дуже схожими на загострення. При напруженому пневмотораксі на ураженій стороні може бути зниження дихальних шумів, і відхилення трахеї та/або гіпотензія на протилежній стороні.
У пацієнтів, стан яких важчий рекомендована візуалізація грудної клітки для виключення можливого пневмотораксу.[190]
Клінічно тромбоемболія легеневої артерії може проявлятися такими ж ознаками та симптомами, як і загострення ХОЗЛ, і їх буває важко відрізнити.[191] Якщо не виявлено інших причин гострих симптомів, необхідно думати про тромбоемболію легеневої артерії як причину загострення. Особливий ризик у людей із тромбоемболічним захворюванням або злоякісним новоутворенням в анамнезі.[191]
На тромбоемболію легеневої артерії вказує низький систолічний тиск та/або неможливість підняти PaO2 >60 мм рт.ст.
У пацієнтів із ХОЗЛ можна діагностувати легеневий тромб за допомогою аналізу на D-димер, спіральної комп’ютерної ангіограми чи легеневої ангіографії. Рішення про вибір методу приймається на місці. Для оцінки тромбозу глибоких вен може призначатися доплер нижніх кінцівок.
Може бути важко виявити клінічно. Біль у грудях може бути інтенсивним, з іррадіацією в ліву сторону. Можуть бути біль у щелепі та/або потовиділення.
Пацієнтам, які можуть потребувати госпіталізації з приводу лікування загострення ХОЗЛ, потрібно виконати електрокардіограму для виявлення можливої ішемії серця та аритмій.[1]
Диференційні ознаки включають сильне серцебиття, запаморочення, втрату свідомості та/або колапс.
Пацієнтам, які можуть потребувати госпіталізації з приводу лікування загострення ХОЗЛ, або тим, у кого є сильне серцебиття чи запаморочення, потрібно виконати електрокардіограму для виявлення можливої ішемії серця та аритмій.[1]
Масивна обструкція дихальних шляхів звичайно проявляється задишкою та свистячим диханням (особливо при вправах та під час форсованого видиху), і часто плутається з рефрактерним загостренням ХОЗЛ; різноманітні внутрішньогрудні обструкції верхніх дихальних шляхів зазвичай викликаються трахеобронхомаляцією, стороннім тілом чи розташованою по центру пухлиною дихальних шляхів; різні обструкції верхніх дихальних шляхів, що стаються поза грудною кліткою, найчастіше зумовлені парезом голосових зв'язок, а також запаленням та набряком навколозв’язкових м’яких тканин та непостійним спазмом голосових зв'язок, викликаним ГЕРХ, недіагностованим чи нелікованим обструктивним апное під час сну, та хронічним постназальним затіканням; постійна обструкція дихальних шляхів може бути наслідком стенозу трахеї (напр., через попередню інтубацію для механічної вентиляції), зовнішньої компресії центральних дихальних шляхів (напр., лімфаденопатією чи пухлиною), або масивною пухлиною дихальних шляхів; потрібно проводити аускультацію над гортанню, трахеєю та головними бронхами під час спокійного дихання та форсованого видиху чи гіпервентиляційного тесту, аби оцінити наявність обструкції верхніх дихальних шляхів; повна відсутність свистячого дихання протягом спокійного дихання під час відпочинку, і його наявність при напрузі чи форсованому видиху, свідчить проти наявності бронхоконстрикції, пов’язаної із загостренням ХОЗЛ.
Спірометрія з петлею «потік-об’єм» може визначити наявність обструкції верхніх дихальних шляхів; при підозрі на трахеобронхомаляцію виконують КТ із фазами вдиху та видиху, або безпосередній бронхоскопічний огляд дихальних шляхів.
Не дивлячись на те, що оксигенотерапія чітко показана багатьом пацієнтам із ХОЗЛ та загостреннями ХОЗЛ, надлишковий кисень призводить до погіршення фізіології дихання пацієнта. Контакт із киснем призводить до зниження гіпоксичної вазоконстрикції артерій, які постачають кров до ділянок з поганою вентиляцією, але при цьому посилюється порушення співвідношення V/Q та/або внутрішньолегеневе шунтування.[192][193] Надлишок кисню може знижувати здатність еритроцитів переносити СО2 (ефект Хелдейна).[194] Ці зміни призводять до погіршення гіперкапнії та респіраторного ацидозу в пацієнта. В окремих пацієнтів з ослабленням дихального потоку може посилитися гіперкапнія.
Гіпоксемічним пацієнтам з явним загостренням ХОЗЛ, або якщо вони отримують оксигенотерапю, потрібно визначати ABG.
Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності