Астма зазвичай проявляється у ранньому віці. Часто є індивідуальний чи сімейний анамнез алергії, риніту й екземи. Характерна щоденна варіабельність симптомів, у пацієнтів наявні очевидні свистячі хрипи, які зазвичай швидко відповідають на бронходилататори. Варіант астми з кашлем імітує багато особливостей ХОЗЛ.
Дослідження функції легень показує зворотність змін після використання бронходилататорів і відсутність зниження дифузної здатності легень щодо монооксиду карбону (DLCO). Еозинофілія мокроти або крові вказує на астму.
Зазвичай наявний анамнез ішемічної хвороби серця. Пацієнти відзначають симптоми ортопное, а при аускультації можуть вислуховуватися виражені двосторонні грубі інспіраторні хрипи.
Рівні натрійуретичного пептиду типу В зазвичай підвищені і рентгенографія виявляє застій в малому колі кровообігу. Ехокардіограма може підтвердити діагноз.
Може бути присутнім анамнез рецидивуючих інфекцій в дитинстві. Часто присутня велика кількість гнійної мокроти. При аускультації можуть вислуховуватися грубі хрипи. Анамнез кашлюку чи туберкульозу є ключем до встановлення вірного діагнозу.
КТ грудної клітки виявляє бронходилятацію і потовщення бронхіальної стінки.
Зазвичай присутні гарячка, нічне потіння, втрата ваги і хронічний продуктивний кашель. Туберкульоз більш поширений серед іммігрантів до не ендемічних країн та в жителів ендемічних країн.
Діагноз вимагає мікробіологічного підтвердження. На туберкульоз можуть також вказувати інфільтрати, фіброз чи гранульома, які візуалізуються на рентгенограмі або КТ органів грудної клітки. Зазвичай у пацієнтів позитивна шкірна проба на туберкульоз.
Бронхіоліт може вражати пацієнтів в молодому віці. У пацієнтів в анамнезі присутні захворювання сполучної тканини, особливо ревматоїдний артрит, або вплив диму. Деякі випадки є постінфекційними.
Дослідження функції легень може проявлятися обструктивним, рестриктивним чи змішаним паттерном. Рентгенограма показує гіперінфляцію. Високочастотна КТ органів грудної порожнини може виявити дифузні, дрібні, центролобулярні затемнення, але рідко виконується у дітей в зв'язку з ризиком опромінення.
Може вражати пацієнтів різних вікових груп. Необхідно вияснити наявність в анамнезі попередньої травми чи інтубації. Фізикальний огляд легень зазвичай в межах норми, але можуть бути присутні ознаки рестрикції верхніх дихальних шляхів, такі як свистячі хрипи чи стридор. Якщо залучені голосові зв'язки, в пацієнта може бути присутня охриплість голосу.
При дослідженні дихальної функції легень крива потоку-об'єму може виявляти характерні експіраторні та інспіраторні плато, або і ті, і ті. Діагноз підтверджується прямою ендоскопічною візуалізацією вражених дихальних шляхів.
Хронічний синусит/риніт є досить частою причиною хронічного кашлю. Пацієнт може скаржитися на відчуття тиснення в ділянках проекції синусів, ринорею, не продуктивний кашель та/або головний біль.
Для допомоги в діагностиці широко використовується КТ синусів та/або емпіричне пробне лікування антигістамінними препаратами.
У пацієнтів з ХОЗЛ часто присутні диспепсія та відрижка, а також хронічний кашель, що посилюється вночі в положенні на спині.
Діагноз зазвичай базується на відповіді на емпіричну терапію інгібіторами протонної помпи.
Інгібтори АПФ можуть спричинити хронічний кашель; проте цей кашель зазвичай не продуктивний.
Діагноз звичайно базується на зменшенні симптомів після емпіричної відміни інгібіторів АПФ.
У пацієнтів наявні втрата ваги, нічне потіння, кровохаркання та/або біль в грудній клітці чи в поперековій ділянці.
В осіб із ХОЗЛ також відзначають підвищений ризик раку легень.
Радіографія є важливим методом обстеження на рак легень. В разі високої підозри на ендобронхіальний рак, для оцінки може бути необхідною бронхоскопія.
Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності