Етіологія

На сьогоднішній день тютюнопаління є головним фактором ризику розвитку ХОЗЛ. Воно зумовлює від 40 до 70% випадків ХОЗЛ шляхом спричинення запальної відповіді, дисфункції війчастого епітелію та оксидативного пошкодження. Забруднення повітря та професійні впливи також є частими етіологічними факторами. Оксидативний стрес та дисбаланс протеїназ та антипротеїназ теж є важливими факторами в патогенезі ХОЗЛ, особливо у пацієнтів з недостатністю альфа-1-антитрипсину, що мають панацинарну емфізему, яка зазвичай проявляється вже в ранньому віці.[1]

Патофізіологія

Критерієм ХОЗЛ є хронічне запалення, яке вражає центральні дихальні шляхи, периферичні дихальні шляхи, паренхіму легень, альвеоли та судинну сітку легень. Основними компонентами цих змін є звуження та ремоделювання дихальних шляхів, зростання кількості келихоподібних клітин, збільшення залоз, які продукують слиз в центральних дихальних шляхах і, нарешті, це призводить до змін васкулярного русла, що призводять до легеневої гіпертензії. Вважається, що це все призводить до патологічних змін, які визначають клінічну картину.

Дані свідчать, що відповідь хазяїна на інгаляційні подразники генерує запальну реакцію, що спричиняє зміни в дихальних шляхах, альвеолах та легеневих судинах. Активовані макрофаги, нейтрофіли і лейкоцити є ключовими клітинами у цьому процесі. На відміну від астми, при ХОЗЛ еозинофіли не відіграють жодної ролі, окрім поодиноких випадків загострень. Утім, у метааналізі, проведеному на рівні пацієнтів, було виявлено, що у пацієнтів із ХОЗЛ з меншим рівнем еозинофілів у крові випадки пневмонії більш часті, аніж у пацієнтів із більшим рівнем.[11]

При емфіземі, яка є підтипом ХОЗЛ, фінальним наслідком запальної відповіді є пошкодження еластину з наступною втратою альвеолярної цілісності.[12] При хронічному бронхіті, ще одному фенотипі ХОЗЛ, ці запальні зміни призводять до дисфункції війчастого епітелію та збільшення кількості і розміру келихоподібних клітин, що призводить до надмірної секреції слизу. Ці зміни відповідальні за обструкцію дихальних шляхів, гіперсекрецію та хронічний кашель. В обох випадках зміни прогресуючі та зазвичай незворотні.

Підвищення резистентності дихальних шляхів - фізіологічне визначення ХОЗЛ. До зростання резистентності дихальних шляхів призводять зниження еластичності, фіброзні зміни та обструкція просвіту дихальних шляхів секретом. Обмеження потоку повітря під час вихиду спричиняє надмірне розширення легень. Цей факт, разом з деструкцією легеневої паренхіми, робить пацієнтів з ХОЗЛ схильними до гіпоксії, особливо під час фізичної активності. Прогресуюча гіпоксія спричиняє витончення гладенької мускулатури судинної стінки з наступним розвитком легеневої гіпертензії, що є пізнім ускладненням і несе в собі поганий прогноз.[13][14]

Класифікація

Класифікація Глобальної ініціативи щодо хронічних обструктивних захворювань легень[2]

Класифікація тяжкості обмеження потоку повітря при ХОЗЛ:

Якщо при визначенні функції легень після застосування бронходилататора співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ (FEV1/FVC - forced expiratoty volume 1 - об'єм форсованого видоху за першу секунду/forced vital capacity - форсована життєва ємність легень) <70%, і ОФВ1 <80%, то це зазвичай вважається діагностичною ознакою ХОЗЛ. Система Глобальної ініціативи щодо хронічних обструктивних захворювань легень (GOLD) класифікує обструкцію дихальних шляхів за стадіями:

  • Стадія І - легка: ОФВ1/ФЖЄЛ <70%, і ОФВ1 ≥80% прогнозованої величини, з або без наявності симптомів

  • Стадія ІІ - середнього ступеня: ОФВ1/ФЖЄЛ <70%, і ОФВ1 від 50% до 80% прогнозованої величини, з або без наявності симптомів

  • Стадія ІІІ - тяжка: ОФВ1/ФЖЄЛ <70%, і ОФВ1 від 30% до 50% прогнозованої величини, з або без наявності симптомів

  • Стадія IV - дуже тяжка: ОФВ1/ФЖЄЛ <70%, і ОФВ1 <30% прогнозованої величини, з хронічною дихальною недостатністю

Клінічні настанови GOLD застосовують комбіновану оцінку ХОЗЛ, групуючи пацієнтів в залежності від симптомів, ступеня обструкції дихальних шляхів, та ризику загострень. Симптоми оцінюються на основі модифікованої шкали оцінки ХОЗЛ (САТ) Британської ради медичних досліджень (mMRC) або за оцінним тестом ХОЗЛ (CAT). Ступінь обструкції дихальних шляхів та кількість попередніх загострень (якщо їх більше двох) також оцінюються, і враховуються разом із симптомами для визначення групи.

  • Група А Низький ризик (0-1 загострення на рік, не було потреби у госпіталізації, та/або оцінка 1-2 за спірометричною класифікацією GOLD), і не виражена симптоматична картина (mMRC 0-1 або CAT <10).

  • Група В: Низький ризик (0-1 загострення на рік, не було потреби у госпіталізації, та/або оцінка 1-2 за спірометричною класифікацією GOLD), і виражена симптоматика (mMRC ≥2 або CAT ≥10).

  • Група С: Високий ризик (≥2 загострень на рік, або потреба в однократній госпіталізації, та/або оцінка 3-4 за спірометричною класифікацією GOLD), і не виражена симптоматична картина (mMRC 0-1 або CAT <10).

  • Група D: Високий ризик (≥2 загострень на рік, або потреба в однократній госпіталізації, та/або оцінка 3-4 за спірометричною класифікацією GOLD), і виражена симптоматика (mMRC≥2 або CAT ≥10).

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності