Гестаційний цукровий діабет

Розвивається під час вагітності і зазвичай діагностується на 24–28 тижні вагітності на підставі підвищених рівнів глюкози у плазмі при проведенні тесту толерантності до глюкози.

Метою терапії є досягнення максимально наближеного до норми рівня глюкози крові у матері, задля уникнення розвитку макросомії та ускладнень плода.

Початковою терапією у лікуванні гестаційного діабету зазвичай є модифікація харчування. Інсулінотерапію розпочинають тоді, коли не вдається досягти бажаного рівня глюкози лише за допомогою дієти.

Післяпологове обстеження матері щодо діабету чи порушення толерантності до глюкози проводять щонайменше через 6 тижнів після пологів.

Ризик рецидиву ГЦД у наступних вагітностях або його прогресування до діабету 2-го типу є високим.

Гестаційний цукровий діабет (ГЦД) традиційно визначається як будь-який ступінь порушення толерантності до глюкози у випадку її маніфестації або виявлення вперше під час вагітності. Проте критерії діагностики є суперечливими,[1]Metzger BE, Buchanan TA, Coustan DR, et al. Summary and recommendations of the Fifth International Workshop-Conference on Gestational Diabetes Mellitus. Diabetes Care. 2007 Jul;30 Suppl 2:S251-60. https://care.diabetesjournals.org/content/30/Supplement_2/S251.full http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17596481?tool=bestpractice.com і деякі органи влади зараз визначають його як діабет, діагностований у другому або третьому триместрі вагітності, що безсумнівно не є явним діабетом.[2]American Diabetes Association. Standards of medical care in diabetes - 2019. Diabetes Care. 2019 Jan;42(Suppl 1):S1-193. https://care.diabetesjournals.org/content/42/Supplement_1 Цей стан, як правило, виявляється у період з 24 до 28 тижня вагітності на основі відмінних від норми результатів тестування на толерантність до глюкози.[2]American Diabetes Association. Standards of medical care in diabetes - 2019. Diabetes Care. 2019 Jan;42(Suppl 1):S1-193. https://care.diabetesjournals.org/content/42/Supplement_1