Оцінка плевриту

Плеврит визначають як запалення плеври. Плевральна порожнина, що являє собою простір із невеликою кількістю рідини між легенями та грудною порожниною, забезпечує можливість здійснення плавних та безперешкодних рухів легень під час дихання. Вона вистелена двома шарами плеври: вісцеральним (вкриває легені) та парієтальним (вкриває грудну клітку). У парієтальній плеврі розташовані больові рецептори. Подразнення та запалення плеври проявляється такими симптомами: гострий ріжучий біль, короткочасний біль у грудній клітці, який загострюється під час глибокого дихання, кашлю, чхання або проведення проби Вальсальви (форсований видих за закритих дихальних шляхах) або Мюллера (протилежність проби Вальсальви).

Під час обстеження важливо виключити наявність небезпечних для життя станів, серед яких тромбоемболія легеневої артерії, гострий коронарний синдром, розшарування аорти і пневмоторакс. Також потрібно розглянути можливість розвитку у пацієнта пневмонії. Попри те, що такі стани як перикардит, перфорація внутрішнього органу та костохондрит не є безпосередніми причинами плевриту, у пацієнтів із болем у грудях плевритного характеру під час проведення диференціальної діагностики потрібно розглянути можливість розвитку цих станів.

Патофізіологія

Плевральна порожнина — це простір, який може наповнюватися різноманітними речовинами, серед яких транссудат, ексудат, гній, кров, повітря або лімфа. Плевра вистелена одним шаром мезотеліальних клітин, що розташовані на сполучній тканині. Цей шар не лише виконує функції механічної оболонки, але й має біологічну роль. Він регулює проникнення речовин у плевральну порожнину та відіграє ключову роль у запальних реакціях на подразники, серед яких інфекція, травматичне пошкодження або проникнення сторонніх речовин, наприклад, повітря, крові або азбестового пилу. Мезотеліальні клітини розрізняють інвазію плевральної порожнини та розпочинають рекрутинг клітин шляхом координованої експресії цитокінів, хемокінів та молекул адгезії судинного ендотелію.[1]Antony VB. Immunological mechanisms in pleural disease. Eur Respir J. 2003 Mar;21(3):539-44. http://erj.ersjournals.com/content/21/3/539.full http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12662014?tool=bestpractice.com Швидке усунення запалення сприяє поверненню поверхні плеври до нормального стану без залишкових явищ. Однак довготривале запалення призводить до порушення нормальної структури з утворенням ділянок фіброзу, спайок та рубців. Усунення запалення відбувається шляхом запуску апоптозу нейтрофілів мезотеліальними клітинами.[2]Anthony VB. Pleural inflammation In: Light RW, Lee YC, eds. Text book of pleural diseases. New York: Oxford University Press; 2003:56-62.