Генералізовані напади

Найпоширеніші типи судом характеризуються втратою свідомості, розлитими моторними проявами тонічних скорочень з подальшими клонічними посмикуваннями, а також пригніченим пробудженням після нападу.

Можуть свідчити про фонову первинну епілепсію з генералізованим початком або парціальну епілепсію, яка вторинно генералізувалася.

Для правильної діагностики епілептичного синдрому після генералізованого тоніко-клонічного нападу (ГТКН) необхідні МРТ та ЕЕГ. Під час ГТКН ЕЕГ дозволяє виявити білатеральну синхронію у епілептиформній активності.

Після ГТКН лікування залежить від типу виявленого епілептичного синдрому. Лікування первинної генералізованої епілепсії та фокальної епілепсії відрізняються. Якщо діагноз встановлено правильно, більшість судомних розладів піддаються лікуванню.

До первинних ускладнень лікування належать недостатня ефективність, побічні ефекти лікарських засобів або ідіосинкратичні реакції.

Генералізований тоніко-клонічний напад ідентифікується за специфічними клінічними та ЕЕГ-критеріями.[1]International League Against Epilepsy. Proposal for revised clinical and electroencephalographic classification of epileptic seizures. Epilepsia. 1981 Aug;22(4):489-501. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6790275?tool=bestpractice.com Клінічно цей тип судом зазвичай передбачає втрату свідомості та фазне тонічне напруження кінцівок (симетрично або асиметрично) з подальшими повторними клонічними посмикуваннями. Ці типи нападів переважно самостійно завершуються без будь-якого втручання. Наочні прояви нападу корелюють з бісинхронною епілептиформною активністю обох півкуль головного мозку на ЕЕГ. Ці напади можуть виникати первинно (початок із загальним або білатеральним поширенням) або вторинно (якщо початок фіксується у одній півкулі або ділянці головного мозку).