Прееклампсія

Гіпертензивний синдром, що спостерігається у вагітних жінок після 20-тижневого гестаційного періоду, супроводжується першим епізодом персистентної гіпертензії з протеїнурією чи ознаками системного патологічного процесу.

Усі вагітні жінки з гіпертензією та протеїнурією чи ознаками системного патологічного процесу потребують ретельного обстеження та моніторингу щодо прееклампсії та її ускладнень.

Пологи являються основним ефективним методом лікування; рішення стосовно часу та місця пологів має бути прийняте лише після ретельного оцінювання ризиків та переваг для плоду та матері.

Інші ключові складові лікування включають антигіпертензивну терапію, контролювання судом, а також обмеження у споживанні рідини.

Рівень материнської смертності найвищий після пологів, тому потрібно підтримувати ретельний контроль і в післяпологовий період.

Може спостерігатися і під час наступних вагітностей: таким чином, жінки мають бути проінформовані стосовно ризику.

Патологія вагітності, пов’язана з уперше виявленою гіпертензією (визначають як систолічний артеріальний тиск ≥140 мм рт. ст. та/або діастолічний ≥90 мм рт. ст.), яка найчастіше виникає після 20 тижнів вагітності, а також часто за майже доношеної вагітності. Хоча часто вона й поєднується з вперше виявлено протеїнурією, гіпертензія та інші ознаки та симптоми прееклампсії у деяких жінок можуть виникати і за відсутності протеїнурії.[1]American College of Obstetricians and Gynecologists. ACOG practice bulletin no. 202: gestational hypertension and preeclampsia. Obstet Gynecol. 2019 Jan;133(1):e1-25. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/30575675?tool=bestpractice.com