Моніторинг

З метою полегшити раннє розпізнавання погіршення та слідкувати за ускладненнями, у госпіталізованих пацієнтів регулярно контролюйте:[2][813]

  • Вітальні ознаки (температуру, частоту дихання, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, сатурацію киснем)

  • Гематологічні та біохімічні параметри

  • Коагуляційні параметри (D-димер, фібриноген, кількість тромбоцитів, протромбіновий час)

  • ЕКГ

  • Візуалізаційні методи обстеження органів грудної клітки

  • Ознаки та симптоми венозного та артеріального тромбоемболізму.

Медичні шкали ранніх небезпечних ознак

  • Використовуйте, якщо це можливо, медичні шкали ранніх небезпечних ознак, які полегшують раннє виявлення та інтенсивне лікування пацієнтів, у яких погіршується стан (наприклад, шкала NEWS2 [National Early Warning Score 2], PEWS [Paediatric Early Warning Signs]).[2]

  • Даних щодо оцінювання використання цих шкал у пацієнтів із COVID-19 на первинній ланці медичної допомоги немає.[849] 

Вагітні жінки

  • Здійснюйте спостереження вітальних функцій від трьох до чотирьох разів на добу і серцебиття плода у вагітних жінок, що госпіталізовані з підтвердженою інфекцією та симптомами. Проводьте УЗД-моніторинг з доплером вагітним жінкам без симптомів з підтвердженою інфекцією для оцінювання динаміки росту плода для відстеження можливої затримки росту.[600] Проведіть ультразвукове дослідження плоду через 14 днів після зникнення симптомів.[602]

Спостереження після виписки

  • Пацієнти, котрих виписали з лікарні, можуть мати негайні або довготривалі медичні потреби, зокрема фізичні (наприклад, легенева або серцева реабілітація, рани після трахеотомії, пролежні, дисфагія, хронічний кашель, втома, нейропатія, м’язова слабкість, довготерміновий ризик хронічних респіраторних захворювань), психологічні та нейропсихологічні (наприклад, делірій, когнітивні порушення, посттравматичний стресовий розлад, тривожність, депресія) та соціальні (наприклад, порушена щоденна активність).[850]

  • Були опубліковані настанови щодо лікування дихальних шляхів у пацієнтів із COVID-19 з пневмонією. Алгоритми ведення таких пацієнтів залежать від тяжкості пневмонії та можуть охоплювати клінічну консультацію та огляд (особистий або по телефону) лікарем чи медичною сестрою, візуалізацію органів грудної клітки, тести легеневої функції, ехокардіографію, забір зразків мокротиння, тест із ходінням та оцінювання сатурації крові киснем.[851]

Перспективні прогностичні шкали

  • Зараз розробляють або досліджують різноманітні прогностичні шкали та шкали клінічного ризику щодо COVID-19; проте перед рекомендацією їх застосування необхідно провести подальшу зовнішню валідацію у різних популяціях.

    • A-DROP: модифікована версія CURB-65, яка показала кращу точність у прогнозуванні госпітальної летальності під час надходження пацієнтів із ковідною пневмонією порівняно з іншими поширеними шкалами щодо позагоспітальної пневмонії.[852] 

    • APACHE II: ефективний клінічний інструмент для прогнозування госпітальної летальності, який показав краще, ніж шкали SOFA і CURB-65 у пацієнтів із COVID-19. Оцінка у 17 чи більше балів є раннім індикатором потенційної смерті та може надати рекомендації для вибору подальших клінічних рішень.[853] 

    • CALL: шкальна система факторів ризику, яка ранжує пацієнтів на основі 4-х факторів: супутні захворювання, вік, кількість лімфоцитів і рівень лактатдегідрогенази. Одне дослідження показало, що 96% пацієнтів із низькими оцінками за шкало CALL не прогресували до тяжкого захворювання.[854] 

    • COVID-GRAM: онлайн-калькулятор, який оцінює імовірність розвитку критичного захворювання у пацієнта і спирається на наступні 10 показників під час надходження: порушення на рентгенографії ОГК, вік, кровохаркання, задишка, відсутність свідомості, кількість супутніх захворювань, рак в анамнезі, співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів, лактатдегідрогеназа та прямий білірубін. Необхідні додаткові валідаційні дослідження, особливо поза межами Китаю.[855]

    • COVID-19MRS: швидкий, оператор-незалежний клінічний інструмент, який показав об’єктивне прогнозування смертності в одному ретроспективному когортному дослідженні.[856]

    • 3F: модель прогнозування смертності на основі 3-х клінічних ознак: вік, мінімальна сатурація киснем і тип ведення пацієнта (тобто, госпіталізований чи амбулаторно або за допомогою телемедицини). Одне дослідження показало, що модель демонструє високу точність у разі застосування до ретроспективних та проспективних наборів даних пацієнтів із COVID-19.[857]

    • 4C: шкала, розроблена і валідована на британському проспективному когортному дослідженні дорослих, госпіталізованих із COVID-19. Шкала використовує демографічні дані пацієнта, клінічні спостереження та параметри крові, які часто доступні на момент госпіталізації, і може точно характеризувати пацієнта у відношенні низького, проміжного, високого або дуже високого ризику смерті. Шкала перевершила інші інструменти стратифікації ризику, показала користь у прийнятті клінічних рішень та мала аналогічні показники з більш складними моделями.[858]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності