Звичайна застуда

У більшості населення виникає хоча б один епізод за рік; зазвичай закінчується самостійно за декілька днів.

Діагноз зазвичай є клінічним, ґрунтується на анамнезі та даних огляду. У разі погіршення симптомів або коли вони не проходять протягом типового проміжку часу, потрібне застосування методів дослідження.

Лікування охоплює підтвердження факту, що стан проходить самостійно, спокій, адекватне споживання рідини та застосування аналгетиків/антипіретиків у разі болю/гарячки. Антибіотики не рекомендовані

Протинабрякові та/або антигістамінні засоби можуть відігравати роль у зменшенні вираженості назальних симптомів; однак докази є обмеженими, а дані методи лікування зазвичай не рекомендовані для дітей молодшого віку. Протикашльові засоби можна застосовувати уразі кашлю: однак даних, що свідчили б на користь або проти їхнього застосування немає, опіоїди також не є рекомендованими для застосування з цією метою у дітей та підлітків молодше 18 років.

Ускладнення охоплюють бактеріальні інфекції, як-от середній отит, синусит або пневмонію.

Гостре, самообмежуване запалення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, яке може залучати будь-який або всі органи: ніс, горло, пазухи носа та гортань. Стан рідко характеризується дискретним набором специфічних симптомів, при цьому захворювання змінюється залежно від індивідуального та причинного збудника. Іноді воно поширюється на нижні дихальні шляхи. Симптоми охоплюють біль у горлі, чхання, закладений ніс або нежить, головний біль, кашель, нездужання і субфебрильну лихоманку. Стан пов'язаний з більш ніж 200 підтипами вірусу.