Міокардит

Міокардити – це гетерогенна група захворювань, що характеризуються запаленням міокарда за відсутності переважання проявів гострої або хронічної ішемії.

Може виникнути в осіб будь-якого віку, дещо частіше у чоловіків, аніж у жінок, захворюваність у представників європеоїдної та негроїдної раси однакова.

За перебігом виділяють фульмінантний, гострий або хронічний міокардити.

Лікування зазвичай включає підтримувальну терапію і стандартне лікування серцевої недостатності. Більш тяжкий перебіг може потребувати агресивної вазопресорної чи інотропної фармакологічної підтримки або механічних гемодинамічних допоміжних пристроїв, таких як внутрішньоаортальний балонний контрапульсатор або допоміжний пристрій для механічної підтримки лівого шлуночка. У деяких випадках відповіді на стандартну терапію немає, що потребує проведення трансплантації серця або призводить смерті.

Прогноз варіабельний і залежить від перебігу та етіології захворювання. У більшості випадків вірусний міокардит перебігає безсимптомно і закінчується спонтанним одужанням. Пацієнти із серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня мають тенденцію до поліпшення стану або одужання, але захворювання може прогресувати до хронічної тяжкої серцевої недостатності. Як не дивно, пацієнти з фульмінантною гостро декомпенсованою серцевою недостатністю майже завжди відновлюються до вихідного стану, якщо лікування у гострій фазі дозволило запобігти смерті.

Міокардит клінічно і морфологічно визначається як запалення міокарда за відсутності проявів гострої або хронічної ішемії, характерних для ішемічної хвороби серця. Це клінічний синдром не ішемічного запалення міокарда, що виникає внаслідок гетерогенної групи інфекційних, імунних та не імунних захворювань. Гістопатологічна картина характеризується наявністю запального клітинного інфільтрату з ознаками ушкодження міоцитів або без них.[1]Aretz HT, Billingham ME, Edwards WD, et al. Myocarditis. A histopathologic definition and classification. Am J Cardiovasc Pathol. 1987 Jan;1(1):3-14. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/3455232?tool=bestpractice.com [Figure caption and citation for the preceding image starts]: Гістологічні ознаки гігантоклітинного міокардиту. А: у секційному матеріалі передньобічної стінки лівого шлуночка відмічається некроз міокарда тяжкого ступеня і фіброзне заміщення кардіоміоцитів грануляційною тканиною, а також фіброз; B: спостерігається чітка демаркаційна лінія між життєздатним і некротизованим міокардом, що підтверджується додатковим імуногістохімічним фарбуванням на виявлення міоглобіну; С: на лінії запалення клітини, до яких відносяться переважно багатоядерні гігантські клітини, макрофаги, лімфоцити та еозинофільні гранулоцити, спостерігаються в безпосередній близькості від життєздатного міокарда; D: позитивні результати імуногістохімічного фарбування на виявлення комплементу 4d у всіх судинах, що свідчить про активацію каскаду системи комплементуВід: Rasmussen TB, Dalager S, Andersen NH та ін. BMJ клінічні випадки 2009; doi:10.1136/bcr.09.2008.0997 [Citation ends].