Клостридіальне захворювання

Дата останнього перегляду: 24 Жовт 2020

Дата останнього оновлення: 25 Вер 2018

У пацієнтів зазвичай наявні діарея, біль у черевній порожнині, лейкоцитоз та в анамнезі нещодавнє приймання антибіотиків. Інші загальні симптоми охоплюють лихоманку, відчуття хворобливості у черевній порожнині та здуття.

Дослідження мають бути проведені у пацієнтів з неясною, недавньою діареєю (3 або більше епізодів неоформленого калу протягом останніх 24 годин). Молекулярне дослідження самостійно або в рамках багатоступеневого алгоритму рекомендується залежно від місцевих інституційних протоколів. Можуть виявлятися ознаки псевдомембран на сигмоїдоскопії або колоноскопії у деяких пацієнтів.

Лікування полягає у відміні ініціюючого протимікробного препарату та початку терапії пероральним ванкоміцином чи фідаксоміцином. За блискавичної форми може знадобитися хірургічне лікування.

У приблизно 5–50% пролікованих пацієнтів виникає рецидив після відміни терапії, але у більшості є реакція на другий курс лікування. За багаторазових рецидивів захворювання пацієнтам може бути рекомендована трансплантація фекальної мікробіоти.

Визначення

Інфекція товстої кишки, викликана бактеріями Clostridium difficile. Характеризується запаленням товстої кишки та формуванням псевдомембран. Виникає у пацієнтів, у яких нормальна флора кишечника була порушена нещодавнім прийомом антибіотиків. Також відома як псевдомембранозний коліт, CDI або CDAD (Clostridium difficile-асоційована діарея) Цей розділ зосереджений на діагностиці та лікуванні лише у дорослих.

Clinical and Laboratory Standards Institute США анонсував зміну номенклатури видової назви з Clostridium difficile на Clostridioides difficile 2018 року однак ця зміна назви ще не набула значного поширення.[1]

Цей розділ зосереджений на діагностиці та лікуванні лише у дорослих.