Остеоартрит

Дегенеративне захворювання суглобів; поширеність збільшується з віком.

Суглоби, що найчастіше вражаються, – колінні, кульшові, суглоби кисті, поперекового та шийного відділів хребта.

Проявляється болем у суглобах та ригідністю, що зазвичай посилюються під час фізичної активності.

На рентгенограмах виявляють відсутність суглобової щілини, субхондральний склероз та остеофіти.

Існують немедикаментозні та медикаментозні методи лікування.

Хірургічне втручання з приводу заміни суглоба є ефективним способом контролю больового синдрому на пізній стадії остеоатриту.

Остеоартрит (ОА) - це результат механічних та біологічних явищ, що дестабілізують нормальні процеси розпаду та синтезу у хондроцитах суглобового хряща, позаклітинному матриксі та субхондральній кістці. Патологічний процес уражає весь суглоб, зокрема, суглобовий хрящ, субхондральну кістку, перикапсулярні м'язи, капсулу та синовіальну оболонку. Цей стан призводить до втрати хряща, склерозу та ебурнеації субхондральної кістки, розвитку остеофітів та субхондральних кіст. Клінічно він характеризується болем у суглобах, ригідністю та обмеженням функцій.[1]Sharma L, Kapoor D, Issa S. Epidemiology of osteoarthritis: an update. Curr Opin Rheumatol. 2006;18:147-156. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16462520?tool=bestpractice.com [2]Hunter DJ, Felson DT. Osteoarthritis. BMJ. 2006;332:639-642. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16543327?tool=bestpractice.com