Етіологія

Streptococcus pneumoniae (пневмокок) є найпоширенішим збудником негоспітальної пневмонії різного ступеня тяжкості та в різних вікових групах пацієнтів.[14][15][16][17][18] Проте інші дослідження встановили, що вірус грипу є найбільш частою причиною негоспітальної пневмонії у дорослих.[6][12] У Європі та США, S. pneumoniae відповідає за близько 30-35% випадків.[4][15][19]Іншими бактеріальними збудниками є Haemophilus influenzae, Staphylococcus aureus (зокрема MRSA), стрептококи групи А та Moxarella catarrhalis.

Атипові бактерії також є поширеними причинами, хоча вони відрізняються за частотою розвитку в залежності від року та наявності епідемій.[18][20]Поширеність атипових збудників негоспітальної пневмонії становить приблизно 22% по всьому світу, проте цей показник залежить від місцевості.[21] Серед атипових бактерій найчастіше повідомлялось про Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae та Legionella pneumophila. M. pneumoniae є причиною негоспітальної пневмонії у близько 37% пацієнтів, котрі перебувають на амбулаторному лікуванні та 10% госпіталізованих пацієнтів.[15][4]C. pneumoniae становить 5–15% випадків негоспітальної пневмонії[22] та L. pneumophila (особливо 1 серогрупа) становить 2–6% випадків негоспітальної пневмонії у пацієнтів із хорошим імунітетом.[23]Систематичний огляд встановив, що Chlamydia psittaci була збудником захворювання у 1% пацієнтів.[24] Проте в рамках Нідерландського дослідження C. psittaci ідентифікували як збудник негоспітальної пневмонії у 4,8% випадків шляхом виявлення його у зразку мокротиння (за можливості відбору) методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).[25]

Pseudomonas aeruginosa також може бути поширеною серед пацієнтів із пневмонією, залежно від регіону; проте цей збудник більш типовий для госпітальної та вентиляторної пневмонії, на відміну від негоспітальної. У систематичному огляді в Китаї цей збудник виявили у 7,7% усіх посівів при негоспітальній пневмонії.[26]

Респіраторні віруси виявляють у приблизно 10-30% дорослих зі здоровим імунітетом, госпіталізованих з приводу негоспітальної пневмонії.[15][27][28][29]Вірус грипу A/B, респіраторно-синцитіальний вірус, аденовірус, риновірус та вірус парагрипу є найпоширенішими вірусними причинами негоспітальних пневмоній у дорослих без порушень імунітету. Новішими патогенами, котрі, як повідомлялося, викликають негоспітальну пневмонію, є метапневмовірус та коронавіруси.[30] Виявлення вірусних причин зростає із використанням ПЛР.

Полімікробна етіологія негоспітальних пневмоній варіюється в межах від 5,7% до 13%, в залежності від популяції та мікробіологічної методики, що використовується для діагностики.[15][28][31]

Патофізіологія

Пневмонія розвивається після інвазії та надмірного росту патогенних мікроорганізмів у легеневій паренхімі, внаслідок чого пригнічуюються захисні сили організму та утворюється інтраальвеолярний ексудат.[32]

Розвиток і тяжкість пневмонії - це баланс між факторами збудника (вірулентність, розмір інокулята) та факторами організму-хазяїна. Ймовірні мікробні причини негоспітальних пневмоній відрізняються в залежності від низки факторів, у тому числі місцевих епідеміологічних особливостей, умов перебування (амбулаторні, госпіталізовані або пацієнти ВІТ), тяжкості захворювання, а також особливостей пацієнта (наприклад, статі, віку та супутніх захворювань).[15]

Мікроби, присутні в верхніх дихальних шляхах, можуть потрапити до нижніх дихальних шляхів шляхом мікроаспірації. Проте, захисні механізми легенів (вроджені та набуті) зберігають нижні дихальні шляхи стерильними. Розвиток пневмонії вказує на порушення захисних функцій організму, вплив особливо вірулентного мікроорганізму, або великий розмір інокулята.

Порушення імунної реакції (наприклад, викликані ВІЛ-інфекцією або в похилому віці) чи дисфункція захисного механізму (наприклад, через активне або пасивне куріння, ХОЗЛ, або аспірацію) призводять до більшої сприйнятливості до респіраторних інфекцій у пацієнтів.[5]

Збудники можуть потрапити до нижніх дихальних шляхів за допомогою 4-х механізмів:

  • Інгаляційний - поширений шлях розвитку вірусної та атипової пневмонії у здорових пацієнтів молодого віку. Аерозолі, що містять збудник, вдихаються до дихальних шляхів сприйнятливої людини та запускають інфекційний процес

  • Аспіраційний - аспірація виділень з ротоглотки до трахеї - основний маршрут, яким збудники потрапляють до нижніх дихальних шляхів

  • Гематогенний шлях поширення з місця інфекції (наприклад, при правобічному ендокардиті)[33]

  • Прямий шлях поширення з прилеглого інфікованого вогнища (наприклад, туберкульоз може суміжно поширюватися від лімфатичних вузлів до перикарда або легень, хоча й рідко).

Є нова теорія стосовно того, що імовірніше НП зумовлена дисбіозом нормальної легеневої мікрофлори, а не інвазією патогенних мікроорганізмів у стерильне середовище; але така концепція потребує подальшого вивчення.[34]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності