Моніторинг

Пацієнти з легким ДКА не потребують госпіталізації до відділення інтенсивної терапії (ВІТ); проте у багатьох випадках медичну допомогу потрібно надавати в умовах ВІТ.

Після госпіталізації пацієнта у ВІТ зазвичай потрібно катетеризувати його центральні вени та артерії. У пацієнтів з нестабільною гемодинамікою потрібно встановити катетер Сван–Ганца і проводити постійну черезшкірну оксиметрію. Також потрібен моніторинг показників дихання для забезпечення достатньої оксигенації та прохідності дихальних шляхів.

Спочатку визначають рівень глюкози сироватки, електролітів, сечовини, креатинін, кальцію, магнію, фосфатів, кетонових тіл, лактату, креатинфосфокінази, виконують ФПП, аналіз сечі, ЕКГ, рентгенографію органів грудної клітки у вертикальному положенні, розгорнутий аналіз крові та визначення газів артеріальної крові (ГАК). Надалі визначення рівня глюкози та електролітів виконують принаймні щогодини; рівень кальцію, магнію та фосфатів визначають кожні 2 години, а сечовини, креатиніну і кетонових тіл – кожні 2–6 годин, залежно від клінічного стану пацієнта й результатів лікування.

Для моніторингу результатів лікування ДКА можна використовувати періодичне визначення рівня бета-гідроксибутирату (БГБ). Та якщо немає вимірювального приладу для визначення БГБ, дослідження на наявність кетонових тіл не рекомендоване. Під час лікування ДКА БГБ перетворюється в ацетоацетат, який виявляють за допомогою реакції з нітропрусидом. Тому підвищення рівня ацетоацетату під час лікування ДКА можна сплутати з прогресуванням кетонемії.

Доведено, що результати лікування можна оцінити, здійснивши вимірювання рівня бікарбонатів, аніонної різниці та рН. Використовуючи графічну схему, де наведено ці результати, а також показники життєво важливих функцій, відомості про дозу інсуліну, інфузійну терапію, введення електролітів і діурез, можна швидко проаналізувати результати лікування та визначити, чи усунено ДКА.[1][43][89][90]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності