Дослідження

Першочергові дослідження

Дослідження
Результат
Дослідження

Визначення рівня глюкози у плазмі крові має бути початковим лабораторним дослідженням. У разі ДКА він зазвичай >13,9 ммоль/л (>250 мг/дл) і супроводжується ацидозом та кетонемією.

Але у 10% пацієнтів із ДКА виявляють рівень глюкози у крові <13,9 ммоль/л (>250 мг/дл), що називають еуглікемічним ДКА.[1]

Результат

підвищені показники

Дослідження
Результат
Дослідження

Виявлення ацидозу потрібне для встановлення діагнозу ДКА. Для діагностування ДКА потрібне визначення рН артеріальної крові, але в умовах підтримуючого лікування рекомендовано визначати рН венозної крові, що зумовлено болючістю і ризиком інфікування в разі частого забору зразків артеріальної крові. Значення рН зразка венозної крові зазвичай на 0,03 одиниці нижче, ніж рН артеріальної крові, тому слід враховувати цю різницю.

У разі гіперосмолярного гіперглікемічного синдрому рН артеріальної крові зазвичай >7,30, а концентрація бікарбонатів артеріальної крові – >15 ммоль/л (>15 м-екв/л).[1]

Результат

Значення рН коливається у межах 7,00–7,30; концентрація бікарбонатів артеріальної крові коливається від <10 ммоль/л (<10 мекв/л) за тяжкого ДКА до >15 ммоль/л (>15 мекв/л) за легкого ДКА.

Дослідження
Результат
Дослідження

Виділяють три основні види кетонових тіл, які виробляються в організмі хворих з ДКА, та які можна визначити: ацетон, ацетоацетат і бета-гідроксибутират (БГБ).

На початку ДКА концентрація ацетоацетату низька, проте вона являється базовою речовиною для визначення кетонових тіл у багатьох лабораторіях (метод: реакція з нітропрусидом). Тому визначення кетонових тіл сироватки крові стандартними лабораторними методами має високу специфічність, але низьку чутливість для діагностики ДКА; отже, негативний результат дослідження на кетонові тіла сироватки не виключає наявності ДКА. Ацетон, через його нестабільність, визначають рідко.[46] На противагу цьому БГБ – кетокислота, яка виявляється на ранньому етапі і у великій кількості та може бути першою ознакою розвитку ДКА. Визначення БГБ «біля ліжка хворого» є максимально доступним, високочутливим і специфічним методом діагностики ДКА.[47]

Під час лікування ДКА БГБ перетворюється в ацетоацетат, який виявляють за допомогою реакції з нітропрусидом. Тому підвищення рівня ацетоацетату під час лікування ДКА можна сплутати з прогресуванням кетонемії.

Іншим потенційним джерелом помилок у разі виявлення кетонових тіл є приймання пацієнтом ліків. Деякі препарати, наприклад, інгібітор АПФ каптоприл, містять сульфгідрильні групи, які можуть взаємодіяти з реагентом під час взаємодії з нітропрусидом і давати хибнопозитивний результат. Таким чином, для пацієнтів, які отримують такі препарати, потрібне клінічне обстеження та проведення інших біохімічних досліджень.[1]

Результат

Підвищений рівень бета-гідроксибутирату: ≥3,8 ммоль/л (≥0,04 мг/дл) у дорослих або ≥3,0 ммоль/л (≥0,031 мг/дл) у дітей[50]

Дослідження
Результат
Дослідження

Типовими ознаками є виявлення глюкози та кетонових тіл.[1]

Результат

позитивний на глюкозу і кетони; позитивний на лейкоцити і нітрити у присутності інфекції

Дослідження
Результат
Дослідження

Підвищений унаслідок дефіциту об’єму рідини.[1]

Результат

підвищені показники

Дослідження
Результат
Дослідження

Підвищений унаслідок дефіциту об’єму рідини.[1]

Результат

підвищені показники

Дослідження
Результат
Дослідження

Рівень натрію у сироватці крові зазвичай низький, що зумовлено осмотичним зворотнім плином води з внутрішньоклітинного до позаклітинного простору в умовах гіперглікемії. Загальний дефіцит натрію становить 7–10 ммоль/кг (7–10 мекв/кг). Гіпернатріємія за наявності гіперглікемії свідчить про виражений дефіцит об’єму міжклітинної рідини. Окрім того, за умови високої концентрації хіломікронів у сироватці крові, під час ДКА може виникнути псевдонормоглікемія та псевдогіпонатріємія.

Слід оцінити скоригований рівень натрію в сироватці крові, оскільки цей показник використовують для коригування відповідної регідратаційної терапії. Рівняння в одиницях системи СІ: скоригований рівень натрію (ммоль/л) = визначений рівень натрію (ммоль/л) + 0,016 ([рівень глюкози (ммоль/л) × 18] – 100). Рівняння в умовних одиницях: скоригований рівень натрію (м-екв/л) = визначений рівень натрію (м-екв/л) + 0,016 (рівень глюкози [мг/дл] – 100).[1][23]

Результат

зазвичай низький

Дослідження
Результат
Дослідження

Загальний дефіцит калію становить 3–5 ммоль/кг (3–5 мекв/кг). Рівень калію сироватки крові зазвичай підвищений унаслідок притоку калію у позаклітинний простір, зумовленого нестачею інсуліну, гіпертонічністю крові й ацидемією, але загальна концентрація калію в організмі низька через підвищений діурез. Тому низький рівень калію під час госпіталізації свідчить про виражений загальний дефіцит калію в організмі.[1][23]

Результат

як правило, підвищений

Дослідження
Результат
Дослідження

Загальний дефіцит хлоридів становить 3–5 ммоль/кг (3–5 мекв/кг).[1][23]

Результат

зазвичай низький

Дослідження
Результат
Дослідження

Загальний дефіцит магнію в організмі зазвичай становить 0,5–1 ммоль/кг (1–2 мекв/кг).[1][23]

Результат

зазвичай низький

Дослідження
Результат
Дослідження

Загальний дефіцит кальцію в організмі зазвичай становить 0,25–0,5 ммоль/кг (1–2 мекв/кг).[1][23]

Результат

зазвичай низький

Дослідження
Результат
Дослідження

Попри загальний дефіцит фосфатів в організмі, що в середньому становить 1,0 ммоль/кг, рівень фосфатів у сироватці крові під час первинного обстеження часто нормальний або підвищений, але знижується у ході інсулінотерапії.[1][23]

Результат

у межах норми чи підвищені

Дослідження
Результат
Дослідження

Аніонну різницю вираховують шляхом віднімання хлоридів та бікарбонатів сироватки від концентрації натрію. [ Аніонна різниця ] [1]

Результат

підвищене значення аніонної різниці (>10–12 ммоль/л (>10–12 мекв/л)

Дослідження
Результат
Дослідження

У пацієнтів з анамнезом уживання кокаїну та ДКА часто виявляють рабдоміоліз; тому, за наявності клінічних показань, визначення рівня креатинфосфокінази може бути початковим дослідженням у разі ДКА.

У разі рабдоміолізу рН та осмолярність сироватки зазвичай незначно підвищені, а рівень глюкози і кетонових тіл у плазмі нормальний. Міоглобінурію та/або гемоглобінурію виявляють за результатами аналізу сечі.[1][23]

Результат

підвищений рівень у разі рабдоміолізу

Дослідження
Результат
Дослідження

У разі лактат-ацидозу рівні глюкози плазми крові та кетонових тіл сироватки крові нормальні. Рівень лактату сироватки крові у разі лактат-ацидозу >5 ммоль/л.[1]

Результат

підвищений рівень у разі лактат-ацидозу

Дослідження
Результат
Дослідження

Використовують для діагностики супутніх захворювань, наприклад жирового гепатозу або застійної серцевої недостатності.[1]

Результат

зазвичай в нормі

Дослідження
Результат
Дослідження

Рівень амілази підвищений у більшості пацієнтів з ДКА, але її джерело може бути не панкреатичним, наприклад – привушні залози.[1]

Результат

рівень зазвичай підвищений, а джерело ферменту – позапанкреатичне

Дослідження
Результат
Дослідження

Рівень ліпази у сироватці крові може бути корисним під час диференційної діагностики панкреатиту в пацієнтів із підвищеним рівнем амілази. Проте у пацієнтів з ДКА також реєстрували помірно підвищені рівні ліпази в сироватці крові за відсутності панкреатиту.[1]

Результат

зазвичай в нормі

Дослідження
Результат
Дослідження

Осмоляльність сироватки крові під час ДКА може бути різною, але в разі гіперосмолярного гіперглікемічного синдрому вона становить >320 ммоль/кг (>320 мосм/кг).[1]

Результат

різні рівні

Дослідження
Результат
Дослідження

Під час гіперглікемічного кризу виявляють лейкоцитоз, що корелює з рівнем кетонових тіл у крові. Але показник лейкоцитозу вище 25 ×10⁹/л (25 000/мкл) може свідчити про інфекцію і вимагає подальшого оцінювання.[1]

Результат

підвищена кількість лейкоцитів

Допоміжні дослідження

Дослідження
Результат
Дослідження

Найбільш поширеними інфекціями є пневмонія та інфекції сечовивідних шляхів.[1]

Результат

може свідчити про наявність пневмонії

Дослідження
Результат
Дослідження

Можна проводити за наявності клінічних показань, для діагностики супутніх серцево-судинних захворювань, що сприяють розвитку ДКА, наприклад інфаркт міокарда, або тяжкі порушення обміну електролітів.[1]

Доказами наявності ІМ є зубці Q або зміни сегмента ST.

Можуть бути наявні докази гіпокаліємії (зубці U) або гіперкаліємії (високі зубці T).[1]

Результат

може свідчити про ІМ або гіпер- чи гіпокаліємію

Дослідження
Результат
Дослідження

ІМ є хворобою, що часто сприяє розвитку ДКА, у пацієнтів з діабетом.[1]

Результат

рівні можуть бути підвищені за наявності ІМ

Дослідження
Результат
Дослідження

За наявності клінічних показань слід провести обстеження на сепсис.[1]

Результат

позитивний результат за наявності інфекції

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності