Eпідеміологія

У Великобританії частота госпіталізацій дорослих з ДКА серед осіб із діабетом 2-го типу підвищувалась на 4,24% на рік у період 1998–2013 роки; частота госпіталізації дорослих з ДКА серед осіб з діабетом 1-го типу підвищувалася з 1998 по 2007 рік, а потім залишалася незмінною до 2013 року.[7]

У Данії щорічна захворюваність на діабетичний кетоацидоз (ДКА) у загальній популяції становить 12,6 на 100 тис. за 1996–2002 роки, і була вищою у чоловіків, аніж у жінок (14,4 проти 11,4 на 100 тис., Р<0,0001).[8] У 12 відсотків пацієнтів, переважно старше 50 років, діагностовано діабет 2-го типу. Загальна смертність становить 4%.[8] У Швеції за 1999–2000 рік у 16% дітей з уперше виявленим цукровим діабетом маніфестував ДКА; у 0,68% випадків виникав набряк мозку.[9] У Фінляндії впродовж 1992–2001 років аналогічний рівень ДКА (15,2%) зареєстровано у дітей, які мали діабет 1-го типу; діти, молодші 2-х років на момент встановлення діагнозу, мали найвищий ризик розвитку ДКА.[10] У Бразилії у 32,8% пацієнтів на момент діагностування діабету 1-го типу було зареєстровано ДКА.[11] Випадки ДКА на момент встановлення діагнозу частіше реєстрували у дітей віком до 10 років, а також – в осіб не європеоїдної раси порівняно з представниками європеоїдної раси.[11]

У США впродовж 2000–2009 років показник госпіталізації з ДКА загалом знизився (від 21,9 до 19,5 на 1000 осіб з діабетом), а потім підвищився 2009–2014 року до 30,2 на 1000 осіб із діабетом.[12] У 2014 році показники госпіталізації осіб з ДКА були найвищими серед осіб віком <45 років (44,3 на 1000 осіб з діабетом) і знижувалися з віком (5,2 на 1000 осіб із діабетом віком 45–64 років; 1,6 на 1000 осіб віком 65–74 років; і 1,4 на 1000 осіб віком ≥75 років).[12] Упродовж 2000–2014 років смертність у стаціонарі серед осіб з ДКА поступово знизилася з 1,1 до 0,4%.[12] У 2014 році близько 207 тис. осіб віком 18 років і старше, що були госпіталізовані у відділення невідкладної медичної допомоги в США, встановлено діагноз гіперглікемічного кризу (зокрема ДКА, гіперглікемічний гіперосмолярний синдром).[13]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності