Клінічний випадок

Клінічний випадок

20-річний чоловік госпіталізований у відділення невідкладної медичної допомоги зі скаргами на біль у животі, нудоту і блювання, а також – поліурію, полідипсію та сонливість, які наростали, порівняно з попереднім днем. 2 роки тому йому діагностовано діабет 1-го типу. Зі слів пацієнта, 2 дні тому в нього закінчився інсулін. Показники вітальних функцій під час госпіталізації: АТ – 106/67 мм рт. ст., частота серцевих скорочень – 123 уд./хв, частота дихання – 32 дихання на хвилину, температура тіла – 37,1 °C. Під час дослідження рівня свідомості –пацієнт сонний. За даними фізикального огляду виявлено дихання Куссмауля (глибоке і швидке дихання, зумовлене кетоацидозом), запах ацетону і легку генералізовану чутливість живота під час пальпації за відсутності м’язового дефансу живота і негативному симптомі Щоткіна–Блюмберга. Дані початкових лабораторних досліджень: рівень глюкози крові – 25,0 ммоль/л (450 мг/дл), рН артеріальної крові – 7,24, pCO₂ – 25 мм рт. ст., рівень бікарбонатів – 12 ммоль/л (12 мекв/л), кількість лейкоцитів – 18,5×10⁹/л (18 500/мкл), рівень натрію – 128 ммоль/л (128 мекв/л), калію – 5,2 ммоль/л (5,2 мекв/л), хлоридів – 97 ммоль/л (97 мекв/л), сечовини сироватки – 11,4 ммоль/л (32 мг/дл), креатиніну – 150,3 мкмоль/л (1,7 мг/дл), визначення кетонових тіл сироватки – різко позитивний результат.

Інші прояви

Сьогодні є достатньо даних про те, що вперше виявлений діабет 2-го типу може маніфестувати ДКА. У таких пацієнтів виявляють ожиріння і раніше недіагностовану гіперглікемію, порушення секреції інсуліну та резистентність до інсуліну. Однак після лікування випадку гострої гіперглікемії інсуліном, функція бета-клітин поліпшується, а дія інсуліну на організм посилюється, тож такі пацієнти можуть припинити інсулінотерапію та лікуватися виключно пероральними препаратами або дотримуватись дієти, хоча 40% з них залишаються інсулінозалежними упродовж 10 років після першого епізоду ДКА. За результатами лабораторних досліджень у цих пацієнтів не виявляють типових аутоімунних порушень, характерних для діабету 1-го типу.[2] Цей тип діабету називають «діабетом 1,5 типу» або «діабетом 1-го з половиною типу», «діабетом Флетбуш» чи «діабетом зі схильністю до кетозу». На противагу цьому повідомляється про критичний гіперосмолярний стан по типу гіперосмолярного гіперглікемічного синдрому (ГГС) у поєднанні з цукровим діабетом 1-го типу.[3][4][5][6]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності