Вірус венесуельського кінського енцефаліту

Вірус, що переноситься москітами, який зазвичай викликає у людей слабко виражене захворювання, що проходить самостійно, з характерними симптомами, які нагадують грип або лихоманку денге (як-от лихоманка, головний біль, нездужання, нудота). Інфікування ЦНС може призвести до розвитку неврологічних залишкових явищ і смерті, особливо серед дітей.

Виникає переважно у Центральній і Південній Америці, однак були зафіксовані випадки у Північній Америці.

Великі спалахи захворювання серед людей пов’язані з епізоотичною інфекцією; хазяїном, в якому відбувається найбільша ампліфікація вірусу, є родина коневі. Ензоотична інфекція, основним хазяїном якої є гризуни, в котрих відбувається ампліфікація вірусу, може бути причиною до 10% випадків, які за клінічними проявами хибно діагностують як лихоманку денге.

Діагноз встановлюють на основі клінічних проявів і географічних даних. Підтвердження діагнозу відбувається методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (ЗТ-ПЛР), виділенням вірусу або серологічним методом. Важливо провести диференційну діагностику з малярією і лихоманкою денге.

Специфічного лікування немає; показане симптоматичне лікування.

Найкращий метод профілактики – це уникати укусів москітів. Ліцензованої вакцини для застосування у людей немає, хоча доступна жива ослаблена вакцина для вакцинації персоналу лабораторій із підвищеним ризиком контакту, пов’язаного з професійною діяльністю.

Вірус венесуельського кінського енцефаліту (ВВКЕ) – це вірус з позитивно-полярною одноланцюговою РНК (родина Togaviridae; рід Alphavirus), що переноситься москітами. Москіти передають вірус, живлячись кров’ю тварин, інфікованих ВВКЕ (коней або гризунів), передаючи його неінфікованим людям або тваринам під час повторного живлення.

У людей, інфікованих ВВКЕ, інкубаційний період триває 1–10 днів, а гостре захворювання триває від кількох днів до кількох тижнів, залежно від тяжкості перебігу.[1]Public Health Service; Centers for Disease Control and Prevention; National Institutes of Health. Biosafety in microbiological and biomedical laboratories 5th edition. December 2009. http://www.cdc.gov/ (last accessed 13 October 2016). http://www.cdc.gov/biosafety/publications/bmbl5/bmbl.pdf Інфекція ВВКЕ може мати безсимптомний перебіг або викликати легкі симптоми, які проходять без лікування, що нагадують грип або лихоманку денге (наприклад, лихоманка, нездужання, головний біль, нудота); однак деякі інфекції можуть призвести до більш серйозних неврологічних ускладнень (наприклад, судом і коми), кровотеч або смерті. Загальна смертність під час спалахів ВВКЕ рідко перевищувала 1%.[2]Weaver SC, Paessler S. Alphaviral encephalitides. In: Barrett ADT, Stanberry LR, eds. Vaccines for biodefense and emerging and neglected diseases. San Diego, CA: Elsevier; 2009:340-354. Смертність спостерігається переважно серед дітей і зазвичай пояснюється наслідками ураження нервової системи.[3]Quiroz E, Aguilar PV, Cisneros J, et al. Venezuelan equine encephalitis in Panama: fatal endemic disease and genetic diversity of etiologic viral strains. PLoS Negl Trop Dis. 2009;3:e472. http://journals.plos.org/plosntds/article?id=10.1371/journal.pntd.0000472 http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19564908?tool=bestpractice.com