Клінічний випадок

Клінічний випадок #1

35-річний чоловік був доставлений в скринінговий центр Ебола в Ліберії з клінічною картиною діареї, блювання та лихоманки протягом останніх трьох днів. З його слів, він відвідав похорони медсестри, яка померла від гарячки Ебола 2 тижні тому. В нього розвинулися дисфагія та гикавка 24 години тому, але до цього в нього не було проблем при споживані їжі. Він не мав жодних симптомів кровотечі. При огляді в нього виявлено незначну кон’юнктивальну ін’єкцію, помірний макулопапульозний висип на тілі, слабко виражену болісність в епігастрії та гепатомегалію. Життєві показники при надходженні до центру становили: температура тіла - 38.30 С, частота серцевих скорочень - 100 ударів на хвилину, артеріальний тиск - 115/62 мм рт. ст., частота дихання - 25 дихальних рухів за хвилину і сатурація киснем - 99%.

Клінічний випадок #2

37-річний лікарка, яка працювала в медичному центрі Ебола в Сьєрра-Леоне, повернулася до Великої Британії 3 дні тому. Вона скаржиться на лихоманку тривалістю приблизно 12 годин, головний біль та біль у м’язах. Жінка повідомила про поріз, який отримала при відкриванні ампули в медичному центрі з лікування хвороби, спричиненої вірусом Ебола, 10 днів тому. Вона повідомила, що під час свого перебування там приймала атоваквон/прогуаніл для профілактики малярії. При огляді не було виявлено жодних патологічних утворень, за виключенням декількох укусів комарів. Її життєві показники становлять: температура тіла - 39,0 С, частота серцевих скорочень - 110 ударів на хвилину, артеріальний тиск - 120/75 мм рт. ст., частота дихання - 25 дихальних рухів за хвилину і сатурація киснем - 99%.

Інші прояви

У людей, які зрештою помирають від гарячки Ебола, розвиток клінічних ознак, як правило, спостерігається на ранніх стадіях інфекції, а смерть (внаслідок шоку та поліорганної недостатності), зазвичай, відбувається в період між 6 та 16 днем інфекції.[6][13][14][15]

Прояви кровотечі (наприклад, носові кровотечі, кровоточивість ясен, кровохаркання, надмірне синцеутворення, кон’юнктивальна кровоточивість, гематурія, кровоточивість з місць ін’єкцій та місць венепункції) спостерігалися у 30–36% інфікованих пацієнтів під час попередніх спалахів;[11][16][17] утім, вони відзначалися лише в 5–18% пацієнтів під час спалаху 2014 року.[18][19] Масивна кровотеча, зазвичай, спостерігається лише в фатальних випадках і, як правило, виникає із шлунково-кишкового тракту (наприклад, діарея з домішками крові, мелена).[16][20][21][22] Внутрішня кровотеча може не діагностуватися за відсутності зовнішніх ознак.

Інші ознаки, які вказують на тяжку або запущену інфекцію, включають гикавку, гіпотонію, тахікардію, гепатомегалію, спленомегалію, сплутаність свідомості та судоми.

До половини пацієнтів можуть мати макулопапульозний висип, який може перетворитись на пурпуру або петехіальний висип у пацієнтів з коагулопатією.[16][23]

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності