Синдром аспірації меконію

Визначається як дихальна недостатність у новонароджених через присутність меконію у трахеї.

Немовлята, які народжувалися через меконіальні навколоплідні води, ризикують отримати синдром аспірації меконію, особливо у присутності факторів ризику зі сторони матері та плоду.

Незабаром після народження у немовлят розвивається дихальна недостатність (тахіпное, западання грудної клітини, гіпоксія). Деякі немовлята можуть не проявляти жодних симптомів та при народженні здаватись енергійними, однак через кілька годин в них розвивається тяжка форма дихальної недостатності. Ознаки переношеності дитини, що є сильним чинником ризику, включають шкірний покрив зеленого/жовтого кольору, довгі забарвлені нігті та суху лускату шкіру.

Діагноз підтверджується на рентгенографії грудної клітини.

Лікування є переважно підтримуючим. Такі немовлята вимагають пильного нагляду з метою забезпечення достатньої оксигенації та вентиляції.

У випадку стійкої легеневої гіпертензії можуть знадобитись інгаляції оксиду азоту та екстракорпоральна мембранна оксигенація.

Синдром аспірації меконію (САМ) визначається як дихальна недостатність у новонароджених через присутність меконію у трахеї. Він розвивається винятково на початку неонатального періоду.[1]Rossi EM, Philipson EH, Williams TG, et al. Meconium aspiration syndrome: intrapartum and neonatal attributes. Am J Obstet Gynecol. 1989;161:1106-1110. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2589429?tool=bestpractice.com Він також охоплює дихальну недостатність у немовлят, які перед народжувалися через меконіальні навколоплідні води, і яка не може пояснюватися іншими причинами.[2]Fanaroff AA. Meconium aspiration syndrome: historical aspects. J Perinatol. 2008;28(suppl 3):S3-S7. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19057607?tool=bestpractice.com