Дата останнього перегляду: 23 Жовт 2020
Дата останнього оновлення: 22 Черв 2018

Вступ

Cтан
Опис

ВІЛ-інфекція є пандемічним інфекційним захворюванням, вплив котрого на суспільство не має аналогічних прецедентів. Захворювання спричинюється ретровірусом, який уражає і розмножується всередині людських лімфоцитів і макрофагів, руйнуючи цілісність імунної системи людини протягом декількох років, що призводить до імунодефіциту і сприйнятливості до ряду опортуністичних та інших інфекцій, а також до розвитку деяких злоякісних новоутворів.

Вагітність у жінок, які живуть із ВІЛ, ускладнюється не лише самою ВІЛ-інфекцією, а й медичними та психосоціальними супутніми захворюваннями, асоційованими з ВІЛ. ВІЛ-інфекція під час вагітності становить загрозу для стану імунної системи матері та може призвести до перинатальної передачі ВІЛ внутрішньоутробно, під час пологів або через грудне вигодовування після пологів.

Постконтактна профілактика ВІЛ

Призначення антиретровірусної терапії ВІЛ-негативним особам, які могли контактувати з ВІЛ під час виконання професійних обов’язків або через статевий акт. Після контакту з ВІЛ може бути короткий період перед розвитком інфекції, під час якого антиретровірусна терапія може успішно запобігти реплікації вірусів.

Клінічні синдроми, які виникають унаслідок порушеного імунітету на пізніх стадіях ВІЛ-інфекції. Ці захворювання найчастіше спостерігаються серед пацієнтів, які не лікували ВІЛ-інфекцію або у разі неефективної антиретровірусної терапії. Туберкульоз, пневмонія викликана Pneumocystis jirovecii, кандидоз, криптококоз, токсоплазмоз, цитомегаловірусна інфекція, інфекції комплексу Mycobacterium avium (MAC), інфікування вірусом простого герпесу та криптоспоридіоз є опортуністичними інфекціями, які пов’язані з ВІЛ та часто зустрічаються у клінічній практиці.

Поширена опортуністична інфекція серед ВІЛ-інфікованих людей. Це інфекція легень, викликана грибковим мікроорганізмом Pneumocystis jirovecii (раніше відомим як Pneumocystis carinii). Зазвичай збудник викликає клінічне захворювання у пацієнтів із сильно ослабленим імунітетом, зокрема у ВІЛ-позитивних пацієнтів із кількістю CD4 клітин <200 клітин/мікролітр, пацієнтів після трансплантації кісткового мозку та солідних органів або у пацієнтів, яким проводять постійну імуносупресивну терапію.

Поширена опортуністична інфекція серед ВІЛ-інфікованих людей. Це інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis). У більшості випадків перед прогресуванням в активну фазу M tuberculosis перебуває у сплячій формі. Найчастіше уражає легені та у цій формі є заразним, але може вражати майже всі системи органів, зокрема лімфовузли, ЦНС, печінку, кістки, сечостатевий та шлунково-кишковий тракт.

Поширена опортуністична інфекція серед ВІЛ-інфікованих людей. Mycobacterium avium-intracellulare (MAI), відома також як комплекс Mycobacterium avium (MAC), складається з 2 видів мікобактерій, M avium та M.intracellulare. Зазвичай спричиняє 3 клінічні синдроми: легеневе ураження, шийний лімфаденіт, а також генералізоване захворювання.

Поширена опортуністична інфекція серед ВІЛ-інфікованих людей. Спричиняється найпростішими паразитами Toxoplasma gondii. Остаточним хазяїном паразита є котячі. Людина є проміжним хазяїном, а зараження відбувається через уживання недостатньо термічно обробленого м’яса, інфікованого тканинними цистами (брадизоїтами), вживання інших продуктів або води, зараженої ооцистами, або через трансплацентарне поширення тахізоїтів. Інфекція у людей пожиттєва та часто її перебіг проходить безсимптомно, окрім випадків, коли у пацієнта пригнічується імунітет.

Поширена опортуністична інфекція серед ВІЛ-інфікованих людей. Викликається грибами роду Cryptococcus. Cryptococcus neoformans var. grubii та Cryptococcus neoformans спричиняють тяжкі патології та смертність, особливо серед груп населення з пригніченим імунітетом, серед яких ВІЛ-інфіковані особи.

Поширена опортуністична інфекція серед ВІЛ-інфікованих людей. Цитомегаловірус (ЦМВ) є всюди поширеним вірусом бета-герпесу, який уражає більшість людей. Первинна інфекція в осіб з нормальною імунною функцією зазвичай має безсимптомний перебіг. Після первинної інфекції для ЦМВ характерне пожиттєве носійство у різноманітних клітинах організму господаря, з періодичними моментами субклінічної реактивації, контрольованої функцією імунної системи. На момент прояву реактивації (або первинної інфекції) у пацієнтів із важким порушенням імунної функції (пацієнти, яким була проведена операція з трансплантації або пацієнти, хворі на СНІД з показником CD4 <50 клітин/мікролітр) часто виникає неконтрольована реплікація ЦМВ, що призводить до клінічних проявів, які характеризуються лихоманкою, пригніченням функції кісткового мозку та інвазивною інфекцією тканин.

Поширена опортуністична інфекція серед ВІЛ-інфікованих людей. Кандидоз ротової порожнини — це місцеве інфекційне ураження тканин ротової порожнини дріжджовими грибами роду Candida, переважно C albicans. Хоча Candida вважається нормальною флорою для шлунково-кишкового та сечостатевого трактів у людей, проте вона здатна призводити до місцевого інфікування слизових оболонок (орофарингеальний кандидоз, езофагіт, вульвовагініт), осередкової інвазії (ендофтальміт, менінгіт, ендокардит) і генералізації патологічного процесу (кандидемія).

Найбільш поширене новоутворення, яке виникає у ВІЛ-позитивних осіб. Низькодиференційоване новоутворення, під час якого формуються нові судини, пов’язане з вірусом герпесу людини 8-го типу (HHV-8) або з асоційованим із саркомою Капоші (Kaposi) герпесвірусом. Ураження часто виникають на слизових оболонках та шкірі, але процес може поширюватись, залучаючи лімфатичні вузли та внутрішні органи. Ураження шкіри розвиваються від плями до утворення бляшки, а потім до виразкування пухлинних вузликів.

Шкірні прояви часто відображають імунний статус і можуть вказати на довгостроковий прогноз ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Етіологія різних захворювань, що стосуються всього спектру ураження шкіри та ВІЛ, дуже різноманітна, однак корисною етіологічною відмінністю є те, що деякі шкірні захворювання досить специфічні для ВІЛ-інфекції (наприклад, саркома Капоші, волохата лейкоплакія, папульозний сверблячий висип при ВІЛ, фотодерматит ВІЛ), а інші захворювання шкіри можуть з'являтися у не ВІЛ-інфікованих популяціях, але змінюються після набуття ВІЛ-інфекції.

До причин порушення психічного стану при інфікуванні ВІЛ належать як гострі стани (які часто є опортуністичною інфекцією, пов'язаною з ВІЛ, або пов'язані з ними системні захворювання), так і більш прогресивні нейрокогнітивні захворювання або супутні психологічні захворювання. Нейропсихологічні проблеми виникають як безпосередній наслідок ВІЛ-інфекції: наприклад, як частина спектру ВІЛ-асоційованих нейрокогнітивних розладів (HAND) або як супутнє психіатричне захворювання (наприклад, депресія або зловживання алкоголем/наркотичними речовинами).

Розробники

BMJ Publishing Group

Розкриття інформації

This overview has been compiled using the information in existing sub-topics.

Використання цього контенту підпадає під нашу відмову від відповідальності